Чому є речі, які ми забуваємо
Чому є речі, які ми забуваємо?
Наш мозок може зберігати величезну кількість інформації, тоді чому ми не можемо знайти цю інформацію, коли вона нам потрібна? Нове дослідження проливає світло цього питання.
Наш мозок переповнений великою кількістю спогадів, що сформувалися за весь життєвий досвід. Ці спогади варіюються від дуже глибоких (хто я і як я тут опинився?) до звичайнісіньких (номер автомобіля на червоний сигнал світлофора). Більше того, ясність нашої пам'яті також значно змінюється.
Різні рівні деталей різних видів пам'яті?
В останні кілька десятиліть когнітивні психологи визначили, що в людській свідомості існують дві основні системи пам'яті: короткострокова або «робоча» пам'ять, яка на якийсь час зберігає інформацію лише про деякі речі, про які ми в даний момент думаємо, і довготривала пам'ять, яка може зберігати велика кількість інформації, зібраної за все життя, що складається з наших думок та досвіду.
Також вважають, що ці дві системи пам'яті поділяються за рівнем деталей, які вони зберігають: робоча пам'ять включає виразні деталі про кілька речей, про які ми зараз думаємо, тоді як довготривала пам'ять містить більш розмиту картину про безліч різних речей, які ми побачили чи пережили. Ось чому, незважаючи на те, що ми можемо зберігати багато речей у довгостроковій пам'яті, подробиці спогадів не завжди точні і часто обмежені, щоб відобразити суть того, що ми бачили або що сталося.
Що найдивовижніше – це разючий рівень деталей, які були в учасників експерименту для всіх цих картинок. Люди показали хороші результати, коли розповідали про різницю міждвома картинками того самого об'єкта, навіть якщо об'єкти мали ледь помітні відмінності, як, наприклад, пара тостерів з трохи різними скибочками хліба.
Якщо все чітко, чому ми таки забуваємо речі?
Це нове дослідження дає переконливий доказ того, що ми зберігаємо у пам'яті образи речей, які ми бачили у чіткій та детальній формі.
Звичайно, це дослідження порушує очевидне питання: якщо наша пам'ять чітка, тоді чому ми часто забуваємо деталі тих речей, про які ми хочемо пам'ятати? Одне з пояснень таке: незважаючи, що наш мозок містить детальні уявлення про багато різних подій та об'єктів, ми не завжди можемо знайти інформацію, коли хочемо.
Ми часто можемо бути точними у висловленні того, чи бачили ми цей об'єкт раніше. Але якщо ми знаходимося, наприклад, у магазині іграшок і намагаємося згадати, що хотів наш син на день народження, то нам треба зуміти самостійно знайти у нашій пам'яті правильну відповідь – без візуальних підказок. Саме, саме, свідомий пошуковий механізм, схильний до забудькуватості.