Чому Клінсманн залишив бундестім
Спочатку Коста-Ріка зазнала масованого бомбардування з боку чудової атакуючої лінії бундестім. Потім не встояли на своїх ногах Польща та Еквадор у групових змаганнях, а на підступах до півфіналу були вибиті могутні Швеція та Аргентина. Ну а вже діставшись до ½, підопічні Юргена у найважчому поєдинку поступилися лише майбутнім чемпіонам світу все тієї ж збірної Італії.
Добродушний німецький народ в один голос почав виконувати дифірамби своєму рятівнику. На стадіонах замиготіли сотні плакатів з ім'ям головного тренера, які закликають екс-нападника збірної, не залишати команду, а зайнятися підготовкою до чемпіонату Європи-2008, а можливо, й світу 2010-го. Навіть згаданий Беккенбауер заявив в одному з інтерв'ю наступне: Ми віримо в Клінсманна. Футболісти також вірять у нього. Сподіваюся, він залишиться біля керма команди. Але вийшло зовсім інакше, і навіть такі втішні висловлювання колишнього тренера звитяжної збірної 1990-го року, не змусили пана Клінсманна залишитися біля керма національної гордості.
То в чому ж причина, така незрозуміла, для більшості німецьких умів відмови? Для цього, напевно, варто повернутись у недалеке минуле, яке й посіяло кілька версій цього вчинку. В останні роки збірна Німеччини показувала не найвидовищніший футбол, та й що гріха таїти, часом просто провальний. Незважаючи на те, що 2002 рік був для німців досить успішним. Нагадаємо, що тоді у фіналі бундестім поступилася збірною Бразилії з рахунком 2:0 та здобула срібні медалі. Вже на чемпіонаті Європи в Португалії, підопічні Руді Феллера, продемонстрували просто жахливий футбол, набравши лише два очки на груповому етапі та посівши передостаннє місце після Чехії та Нідерландів.
Усвідомивши згубнуреальність, керівництво Федерації Футболу Німеччини, розпочало пошук нового наставника, здатного повернути колишню славу команді. Однак, запрошений на цю посаду Отто Реххагель, який привів греків до європейського золота, відповів відмовим, мовляв, мені і на батьківщині оливкової олії непогано, а ви там самі будуєте, щасливе німецьке футбольне майбутнє. І що ж залишалося робити, адже майже більшість іменитих кандидатур так само негативно відповіла на подібну пропозицію. Відповідь все ж таки знайшли в особі Клінсманна, який чудово себе почував у США, займався бізнесом і вирощував дітлахів зі своєю дружиною, фотомоделлю Деббі Хін. Але, мабуть, Клінсі набридло займатися побутовою, і він майже не роздумуючи вирішив спробувати себе на новій ниві. Причому одним із перших кроків було омолоджування команди та націленість на атакуючий футбол, підкріплений гарною фізикою.
Власне, все це і стало каменем спотикання, у недоброзичливому ставленні до своєї персони, з боку футболістів Німеччини. По-перше, Юрген проводив надто багато часу у Каліфорнії, а не з командою. По-друге, молодий тренер вирішив уникнути всіх канонів футбольного світу, побудувавши збірну з нуля, і поклавшись в основному не на досвід і здоровий прагматизм, а на молодість і бажання перемагати. Ну а по-третє, вже не раз, згаданий Беккенбауер, який має величезний вплив не лише в німецькій федерації футболу, а й не помилюся, якщо скажу, що майже скрізь, де є спорт номер один, завжди трохи недолюблював Клінсі.
Відразу згадується момент, коли Юрген закінчував професійну кар'єру та вирішив влаштувати грандіозний прощальний матч. Проте пан Беккенбауер, негативно поставився до цієї витівки, сказавши, що подібного гідна лише одна людина Лоттар Маттеус, у якого з Клінсманномніколи не було теплих дружніх стосунків. Ось так і пішов геній нападу кінця 80-х середини 90-х із великого спорту, фактично облитий лихослів'ям і пошепки за спиною.
Ймовірно, одним із мотивів небажання залишатися біля керма збірної стали кулуарні перипетії у Федерації Футболу Німеччини. Начебто всі обожнюють після успіху на ЧС, але з іншого боку, Юрген чудово пам'ятає ті недалекі часи, коли його відкрито, недолюблювали на батьківщині і піддавали різним обговоренням, як гравця з особливим поглядом на життя. Друга ж версія того, що відбувається, більш сімейна і пов'язана з тим, що його дружина, яка явно не бажає перебиратися до Німеччини, могла вплинути на рішення чоловіка. Щось занадто часто, дружини футболістів і тренерів почали вирішувати долі цілих команд. Варто згадати хоча б нещодавню історію з Шевченком, який залишив Мілан і одягнув форму аристократів. Який, за однією з версій, послухав саме свою дружину, яка мріяла жити в Лондоні.