Чому міські жителі ніколи не бачать пташенят голубів

А ви колись замислювалися, чому на території великих міст ми ніколи не бачимо голуба? Щодня на вулицях ми спостерігаємо сотні або навіть тисячі дорослих пернатих створінь, але де ж вони ховаються доки не виросли?

Будьте певні — пташенята існують, а тому, що ми їх не бачимо, є добре пояснення. Почасти це пов'язано з тим, де гніздяться птахи: голуби будують свої гнізда в місцях, що нагадують печери та скелі – це в них каже кров предків, що жили біля берегів Середземного моря. У мегаполісах голуби будують гнізда у будь-яких подібних місцях – під підвіконнями, на дахах, під мостами. У великих містах люди побудували багато чудових штучних скель.

Інша причина того, що пташенят голубів не можна зустріти на вулицях, у тому, що вони не залишають гнізда від чотирьох до шести тижнів після народження, доки не виростуть. Міські жителі, як правило, говорять про голубів, як про щурів, що літають, але голуби — дуже хороші батьки. Самець і самка разом годують своїх пташенят, а якщо один із батьків гине, то другий докладає всіх сил, щоб виростити потомство, хоч йому й доводиться вдвічі важче. Так що пташенята зазвичай виживають.

Після того, як пташенята залишають гніздо, вони починають ігнорувати своїх батьків і харчуватися без сторонньої допомоги. Молоді голуби приєднуються до зграї птахів, що мешкають неподалік гнізда — у сусідньому парку, наприклад. У голубів є своя територія, де вони в основному мешкають, і якщо забрати голуба звідти, він намагатиметься повернутися у звичні місця. Але, мабуть, те, що ми не бачимо пташенят, навіть добре — вони дуже негарні: майже голі, з рідкими напівпрозорими пір'ям рожевого відтінку. А отмолодого голуба можна визначити по декільком невеликим пуховим пір'ям, що стирчить із потилиці.

---