Чорноморський центр слуху та мови “Медінкус” - Пошкодження слухових кісточок

Пошкодження слухових кісточок

Які причини та наслідки пошкодження слухових кісточок? Найчастіше причини, які можуть призвести до знищення анатомічних структур середнього вуха - це тривалі запалення або травми. Причиною погіршення слуху може бути пошкодження барабанної перетинки та ланцюга слухових кісточок, тому що ці розлади погіршують провідність звуків до внутрішнього вуха. Ознакою погіршення провідності є кондуктивна приглухуватість. Коли у хворого співіснують зміни у внутрішньому вусі, які впливають на погіршення роботи приймаючої системи вуха, що призводить до перцептивної приглухуватості, тоді йдеться про змішаний тип приглухуватості.

Які існують можливості лікування ланцюга слухових кісточок? Ушкодження звукопровідного ланцюга в середньому вусі слід лікувати за допомогою операції. Осікулопластика дає можливість відновити правильну функцію ланцюга слухових кісточок, елімінуючи або зменшуючи приглухуватість і у разі одночасної реконструкції барабанної перетинки (мірінго-осикулопластика) закриває вухо і попереджає повторні запалення. У багатьох випадках ця процедура ліквідує чи послаблює вушний шум. Альтернативою операції є слуховий апарат, але в більшості випадків мета операції – це не лише покращення слуху (функціональна реконструкція), але ще й реконструкція, яка гарантує безпеку вуха та запобігає прогресу хвороби, елімінуючи запалення.

Що таке оссикулопластика? Осікулопластика - це пластика слухових кісточок, тобто покращує слух реконструкція звукопровідного ланцюга в середньому вусі. У багатьох випадках така операція має місце разом з реконструкцією барабанної перетинки (мірінгопластика) або є останнім етапом операції,мета якої - видалення запальних змін і холестеатоми. Реконструкцію слухових кісточок можна також виконувати після операцій видалення хворобливих змін вуха, наприклад після радикальної модифікованої операції або антромастоїдектомії та аттикотомії.

На чому заснована оссикулопластика? Осікулопластика - реконструкція ланцюга слухових кісточок. Операція залежить від виду пошкодження кісточок і в залежності від нього складається з:

заміни пошкоджених слухових кісточок матеріалом із власних тканин пацієнта або протезом,
реконструкції кісточки за допомогою цементу, з'єднання ланцюга (користуючись клеєм, цементом, металевою тасьмою)
мобілізації нерухомих елементів ланцюга слухових кісточок

Завдяки операції можна відновити відповідну рухливість ланцюга слухових кісточок, і завдяки цьому покращується звукопровідність. Процедура виконується через зовнішній слуховий канал, тому зовні непомітні будь-які сліди або шрами (існує також можливість операції після насічки за вушною раковиною, але ця форма досить рідкісна). Після операції у вусі залишається перев'язка. Слуховий результат операції можна побачити після видалення перев'язки (найчастіше через тиждень від операції).

Якими матеріалами лікар користується під час реконструкції ланцюга слухових кісточок? Матеріали можна розділити на три групи: власні тканини пацієнта, синтетичні матеріали та трансплантат тканини. Якщо це можливо, то перш за все отохірург намагається зробити реконструкцію слухових кісточок за допомогою власних тканин пацієнта. Під час цієї реконструкції лікар користується рештою елементів слухових кісточок, які після обробки повторно імплантуються у вухо. Отохірург користується також хрящем, що отримується звушної раковини або відповідно сформованої невеликої частини кісткової тканини скроневої кістки. Якщо одночасно потрібна реконструкція барабанної перетинки (мірингопластика), то найчастіше лікар отримує невелику частину надхрящниці, тонку пелюсток хряща або частину фасції скроневого м'яза, які схожі на шматочок фольги. які дають можливість з'єднати або відновити (цемент) частину слухової кісточки, пошкоджену через запалення, одночасно відновлюючи її анатомічний вигляд та покращуючи слухову функцію. В інших випадках можна використовувати різні протези, які замінюють частини ланцюга слухових кісточок. Протез зроблений із різних синтетичних матеріалів (найчастіше тефлону), іонометричних цементів або металів (золото, платина, титан). У багатьох випадках синтетичні матеріали поєднуються з власними тканинами. Отохірург вирішує, якими матеріалами користуватися після внутрішньоопераційної оцінки патологічних змін. Трансплантати тканини з мертвого тіла людини є, з технічної точки зору, дуже добрим матеріалом для реконструкції, якими користуються в багатьох країнах світу. Сьогодні в Польщі лікарі рідко їх використовують, тому що такого виду трансплантати викликають багато суперечок через хворобу Крейтцфельдта — Якоба (можливість перенесення пріонів).

Чи відчуває пацієнт протез у вусі? Протез, яким лікарі користуються під час операції, невеликий і легкий, тому пацієнт не відчуває його. Хворий не відчуває також клею чи цементу. Протези, що використовуються в лікуванні, проходять ригористичні тести і є безпечними і нейтральними для організму людини. Матеріали безпечні і не мають негативного впливу на організм людини. Ці матеріали неє протипоказаними для проведення образних досліджень голови, тобто рентгена, комп'ютерної чи магнітно-резонансної томографії.

Яке поліпшення слуху можна очікувати після операції? Поліпшення слуху після операції можливе лише в тих межах, які були визначені на основі досліджень слуху перед процедурою (максимальну працездатність вуха визначає так звана крива кісткової провідності, представлена на тональній аудіограмі). Метою операції є видалення, так званої, резерви равлика, зображеної на аудіограмі у вигляді простору між кривими повітряної та кісткової провідності. Практично слухові результати залежать від рівня змін у середньому вусі та стану інших елементів звукопровідної системи. На результати лікування впливає також досвід операційного колективу, постачання центру, часто високо спеціалізоване обладнання та доступність найновіших реконструктивних матеріалів та різних протезів.

Який вид анестезії лікарі застосовують під час оссикулопластики? Подібні операції зазвичай виконуються під загальною анестезією (наркозом). Вона забезпечує безпеку пацієнта та комфорт хірурга та дає можливість керувати тиском крові, що впливає на позитивний перебіг операції. Можливе використання місцевої анестезії, але тільки у випадках, коли місцева анестезія з медичних причин є єдино допустимою формою. Після операції іноді пацієнтам необхідні невеликі дози болезаспокійливих ліків.

Чи можливі ускладнення після оссикулопластики? У медицині неможливо дати гарантії повної ефективності терапії. Можливі ускладнення після операції можна поділити на загальні та хірургічні. Загальні пов'язані з інфекціями, анестезією, ліками, обмеженням руху,супутніми хворобами тощо. Лікар, який відповідає за безпечний перебіг анестезії (анастезіолог), попросить Вас приділити докладнішу інформацію, що дозволяє зменшити ризик цих ускладнень. Крім того, необхідно буде виконати кілька додаткових досліджень, таких як визначення групи крові з резус-фактором, морфологія та біохімічне дослідження крові, дослідження зсідання крові, дослідження сечі та інші. Отохірургічні ускладнення: глибока приглухуватість або повна глухота оперованого вуха, пошкодження лицевого нерва, що може стати причиною порушення м'язів обличчя оперованої сторони, пошкодження барабанної струни, ознаками чого є розлади смаку мовою оперованої сторони, тривалі порушення рівноваги, виникнення або посилення вушних шумів, перфорація барабанної перетинки, відсутність покращення слуху. Вищезазначені ускладнення дуже рідкісні, які кількість залежить від досвіду оперуючого колективу.

Як виглядає післяопераційний період? Найважчими є перші години після наркозу. Протягом першої доби іноді виступають запаморочення та нудота. Час перебування у лікарні зазвичай становить кілька днів після операції. Після повного видалення перев'язки з вуха (близько 7 днів після операції) пацієнт може відчувати, що звуки занадто гучні, іноді навіть неприємні. Дане явище має пройти та замінитися новим рівнем слуху. Контрольні дослідження слуху виконуються у різних проміжках часу, але об'єктивний результат операції можна оцінити через 4 тижні після операції.

Які поради після оссикулопластики? У ранньому періоді після операції пацієнт повинен вести обережний спосіб життя та уникати інфекції. У зв'язку з можливими запамороченнями не рекомендується після операції водитимашину слід уникати роботи на висоті. Протягом місяця не можна мочити опероване вухо. Після операції рекомендується проходити аудіологічний контроль у проміжках 1, 3, 6, 12 місяців.