Цифровий дивіденд або частотний дефіцит, Мережі
Питання виділення українським операторам частотного спектру в УКХ-діапазоні для організації широкосмугового стільникового зв'язку може бути вирішене не раніше 2015 року.
- Ключові слова :
- Мережі Online
Мінкомзв'язку Україна та GSMA вступили до публічного обговорення питання реалізації в Україні так званого "цифрового дивіденду". Висновки, які можна зробити з першої зустрічі, навряд чи потішать керівництво всесвітньої асоціації: українська влада заявила про беззастережний пріоритет розвитку систем цифрового телебачення у тому діапазоні, де могли б функціонувати мережі LTE.
Останнім часом отримання "цифрового дивіденду" при організації широкосмугового стільникового зв'язку стало головною темою обговорень у галузі. На думку представників GSMA, наразі з'явилася унікальна можливість перерозподілу значної частки частотного спектру. В результаті відключення аналогового телевізійного мовлення в діапазоні УКХ широку смугу частот, що має різні межі в різних географічних регіонах, планується виділити на розвиток стільникових мереж. Для регіону, до якого входять Україна, країни Європи, Африки та Близького Сходу, це смуга частот 790–862 МГц.
На думку Тома Філіпса, який відповідає в GSMA за нормативно-правові питання та взаємодію з урядовими організаціями, "цифровий дивіденд" дозволить зробити реальністю широкосмуговий доступ до Internet у сільській місцевості та малонаселенихрегіонах. Згідно з висновками Wireless Intelligence, у найближчі три роки очікується експоненційне зростання кількості користувачів широкосмугових стільникових мереж; до 2012 року їхня сукупна абонентська база складе понад 1,3 млрд осіб. Правильне використання частотного ресурсу, що вивільняється, на думку GSMA, забезпечить ще кращі результати розвитку стільникового зв'язку.
Діапазон УКХ має низку особливостей, які роблять його привабливим для побудови широкосмугових мереж. Як зазначив Том Філіпс, надання послуг зв'язку в ньому коштує операторам на 70% дешевше, ніж, наприклад, у діапазоні 2,1 ГГц. Хвилі УКХ-діапазону менше послаблюються перешкодами та характеризуються кращими параметрами поширення. Помітно дешевше коштує створення мережевої інфраструктури, адже для забезпечення еквівалентного покриття в діапазоні "цифрового дивіденда" потрібно 8-10 базових станцій, що працюють в діапазоні 2,1 ГГц.
На УКХ-діапазон великі надії покладають оператори, які вирішили мігрувати технології LTE. Як очікується, перші проекти, засновані на LTE, з'являться наприкінці цього чи наступного року. Але для максимальної віддачі від LTE, яка забезпечує передачу швидкості до 100 Мбіт/с, необхідно використовувати безперервні ділянки спектра. Саме така можливість відкривається перед операторами при виділенні частот "цифрового дивіденда".
Незважаючи на чудові перспективи, використання смуг "цифрового дивіденда" наштовхується на чималі складнощі. В Україні ці частоти на первинній основі залучають служби радіонавігації повітряного транспорту. На вторинній основі цей діапазон належить телебаченню, зокрема цифровому. Крім того, до кінця 2010 року в ньому, як і раніше, працюватимуть стільникові системи зв'язку AMPS/DAMPS та CDMA-800.
В нашоїкраїні, на відміну багатьох європейських держав, є велика потреба у розвитку ефірного телемовлення, оскільки далеко ще не скрізь можна будувати мережі КТВ. Як заявив заступник директора департаменту державної політики в галузі зв'язку Мінкомзв'язку Юрій Журавель, в Україні, а особливо в європейській частині країни, практично не залишилося частотних ресурсів для розвитку ефірного цифрового телебачення. З урахуванням прогнозованого числа затребуваних цифрових телеканалів потрібно, швидше, говорити про частотний дефіцит у цьому діапазоні, ніж про дивіденд. Лише в міру закриття аналогових телевізійних мереж, вважає Журавель, можна буде судити, чи з'явиться у нас дивіденд у цьому діапазоні. Якщо на ринку телевізійного мовлення будуть потрібні до 40 цифрових ефірних каналів, то оператори мобільного зв'язку зможуть розраховувати на "цифровий дивіденд". Якщо, наприклад, доведеться транслювати 90 ефірних каналів ЦТ, то утворюється явний дефіцит.
Усі крапки над i у цій дискусії розставив заступник керівника Мінкомзв'язку Наум Мардер. «Для України першочерговим завданням є перехід на цифровий формат телевізійного мовлення, тому питання щодо варіантів використання діапазону 790–862 МГц буде остаточно вирішене після 2015 року», - заявив він.
Іншою серйозною проблемою комерціалізації цього діапазону є повітряна навігація. Мережа станцій цієї служби має досить щільне покриття, що робить проблематичною їхню спільну роботу з мережами мобільного ШПД. Втім, технічне вирішення цієї проблеми все ж таки можна знайти, що довів досвід розгортання в нашій країні мереж стільникового зв'язку AMPS/DAMPS.
Зацікавленість представників GSMA у проведенні розглянутої зустрічі цілком зрозуміла. У їхніх доповідях наполегливо звучализаклики до української сторони вирішити питання використання "цифрового дивіденду" у 2011-2012 роках. Такі стислі терміни викликані тим, що в багатьох країнах, що межують з Україною, запуск перших мереж LTE у цьому діапазоні планується саме на цей час. Радіохвилі «не звертають уваги» на прикордонні стовпи, тому неминуче виникне проблема сумісності систем у прикордонних районах. А для її вирішення будуть потрібні додаткові витрати, яких прагнуть уникнути як виробники, так і оператори зв'язку.
Незважаючи на відсутність конкретних результатів, самміт, на думку Наума Мардера, був хороший уже тим, що про наявні проблеми почали говорити зараз, а не в 2015 році.
Поділіться матеріалом з колегами та друзями