Crusader Kings II
Настав час для мого щоденника розробників, що виходить раз на місяць (ну, приблизно. ). Минулого разу я пообіцяв сьогодні поговорити про змови та інтриги, але, думаю, я притримаю трохи цю тему. Натомість давайте поговоримо сьогодні про армії та бойову систему.
Як і в перших «Хрестоносцях», армії у грі відрізняються розміром та складом. Кожна армія може мати будь-яку кількість солдатів із семи типів військ: легка піхота, важка піхота, копійники, легка кавалерія, лицарі, лучники та кінні лучники. Більшість загонів формуються у відповідних поселеннях (замках, монастирях чи містах), їх чисельність та склад залежать від покращень, побудованих у поселеннях. Деякі загони надають найманці чи військово-чернечі ордени тощо. Загони є окремими сутностями, і їх не можна розділяти більш дрібні частини чи зливати друг з одним. Але їх можна групувати у армії. Загалом, основи бойової системи мають бути знайомі кожному, хто грав у перших «Хрестоносців».
Але сам бій, тим не менш, відрізняється від того, як він проходить в інших наших іграх. Як тільки кілька загонів об'єднуються в одну армію, вони приписуються до однієї з трьох позицій на полі бою: лівому флангу, центру або правому фланзі. Це здійснюється автоматично, але гравець може вручну змінити це, якщо бажає. На полі бою кожна частина бойової побудови бореться окремо, зазвичай проти відповідної частини ворожої армії. Бій між частинами поділений на три частини: перестрілка, ближній бій та гонитва/втеча. Мій лівий фланг може перестрілюватися з правим флангом супротивника, тоді як мій центр може ув'язнути у ближньому бою тощо. У всіх семи типів підрозділів є свої сильні та слабкі сторони:наприклад, лучники чудово діють у перестрілці, а лицарі у ближньому бою. Командувач кожним флангом (це якийсь персонаж) вибирає бойову тактику, яка визначає дії частин флангу: чи вони прагнуть швидше зіткнутися з противником у ближньому бою, або ж навпаки, всіма силами намагатимуться ближнього бою уникнути. Коли позиції ворога прорвані, він кидається тікати, і починається фаза переслідування. Чим довше триває ця фаза, тим більше втрат зазнає супротивник. З іншого боку, переслідуючі ворога сили не зможуть допомогти іншим вашим частинам проти загонів противника, що ще залишаються на полі бою. Знову ж таки, рішення про це приймає командувач флангом. Бойові тактики у грі аналогічні бойовим подіям з нашої гри «Давній Рим», але вони розширені, поглиблені та покращені. До речі, ці бойові тактики можна спокійно змінювати у ігрових файлах.
Крім бойових тактик, у грі є і звичні бойові події, що відбуваються, наприклад, коли командир отримує поранення, гине або потрапляє в полон. Або коли він підвищує свої військові здібності. Облоги працюють у схожому ключі, але акцентуються на втратах бойового духу; на додаток у яких використовується інший набір бойових тактик. Командувач із високим рівнем навички інтриги зможе навіть підкупити захисників та змусити їх відкрити ворота. Що є питання щодо флоту? На відміну від перших «Хрестоносців», у новій грі кораблі існують – вони схожі на галери з «Давнього Риму». Їх можна реквізувати в прибережних провінціях (тобто сформувати, подібно до звичайних загонів), але використовувати їх можна тільки для перевезення військ. Боротися з іншими кораблями або блокувати порти і протоки вони не можуть (ми не можемо згадати в реальній історії ніяких великих битв між флотами в грою, що розглядається)період).
Так, забув згадати: якщо ваша армія здобуде перемогу, то всі командувачі грітимуться в променях слави та отримають престиж. Але вірно і протилежне, ганьба поразки зменшує престиж. Так що, відправивши армію у бій на чолі зі своїм правителем, ви можете серйозно підвищити його престиж. Однак ця справа дуже ризикована.