Дедалі більше британських підлітків звертаються за допомогою у визначенні статі - BBC News українська служба
Поділитися повідомленням у
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні.
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні
У 2015 році у Великій Британії подвоїлася кількість підлітків віком до 18 років, спрямованих до єдиної в Англії клініки, що займається проблемами гендерної ідентифікації.
На прийом до фахівців лікувально-профілактичного центру Tavistock та Portman NHS Foundation Trust (він знаходиться в лондонській лікарні Tavistock) минулого року звернулося майже 1400 осіб, причому дівчаток серед них було майже вдвічі більше, ніж хлопчиків.
Консультант центру доктор Бернадет Рен пояснює це зростання тим, що молоді люди зараз мають більше свободи у визначенні своєї гендерної приналежності.
У 2009 – 2010 роках, коли ці цифри стали вперше доступними, кількість направлень до лікарні Tavistock становила лише 97, при цьому хлопчиків було трохи більше, ніж дівчаток.
Статистика свідчить, що торік до клініки було направлено вже 1398 осіб, причому 913 з них – дівчатка та 485 – хлопчики.
Свобода вибору
Чи відображає нинішня явна диспропорція між дівчатками та хлопчиками, які приходять на консультацію, реальний стан справ?
Доктор Бернадет Рен каже, що в минулому підлітки, народжені хлопчиками, приходили до лікарів частіше народжених дівчатками, тому що дівчаткам було легше: вони могли виглядати по-хлоп'ячому і в одязі, і в зачісці, і суспільство все це приймало. Але зараз суспільство стало більш терпимим і до тих, і до інших.
"Ми живемо у світі, де люди змінюють свої тіла хірургічним способом або якось інакше, і ця свобода стає доступна людям, коли вони дорослішають, -додала вона. - Можливо, нам треба просто визнати, що це свобода вибору, яка є у людей, що такі речі можливі технологічно, і люди цим користуватимуться".
"Це справді не наша справа - схвалювати чи засуджувати. Важливо, яким буде в результаті їхнє життя, чи буде воно повноцінним", - каже Бернадет Рен.
За словами Бернадет Рен, найскладніше завдання, яке стоїть перед лікарями клініки – переконати молодих людей прийняти своє життя таким, як воно є, не вдаючись до поспішних хірургічних втручань.
"Я думаю, що деяким молодим людям медичне втручання справді допомагає, і вони все одно зробили б це рано чи пізно, - каже вона. - Але решті, я думаю, не слід поспішати, приймаючи таке рішення".
"Це нелегко - прийти до нашої клініки. Ми проводимо обстеження, і ніхто з молодих людей не сприймає це легко", - каже вона.
"Правильні рішення"
Сашко, народжений дівчинкою, у підлітковому віці проходив лікування в клініці Tavistock і зараз називає себе таким, що належить до ґендерно-небінарних людей.
У ранньому підлітковому віці Сашко почав відчувати, що йому було б легше бути хлопчиком, і в результаті був направлений до клініки Tavistock.
"Більшість свого життя я відчував, що не вписуюся в навколишній світ і ніколи до кінця не була впевнена, в чому справа. Але коли я почав розмірковувати про мою сексуальність і гендерну приналежність, я відчула, що можливі варіанти, які краще відповідають моїм. почуттям", - каже Сашко.
"Я передчував, що буду внутрішньо щасливішим, якщо буду чоловіком. Це, можливо, відіграло ключову роль у тому, щоб пройти курс лікування. Я інстинктивно відчував, що роблю правильно", - каже Саша.
Саша (це несправжнє ім'я) розпочав курс гормонального блокування у 18 років і наступного року перейшов на прийом тестостерону. Сашкові зробили подвійну мастектомію (видалення молочної залози), і, як Сашко каже, він відчув, що досяг бажаного "хірургічно та фізично".
Тепер Сашко стверджує, що не належить до "традиційного бінарного дискурсу – бути чоловіком чи жінкою".
"Це велика різниця в порівнянні з тим періодом, коли мене направили в Tavistock", - каже Сашко і стверджує, що жодних жалю з приводу того, що сталося, не відчуває.
"Прийняті мною рішення абсолютно правильні, мені це було потрібно. Але, оглядаючись назад, я вважаю, що я мав можливість гнучкіше ставитися до моєї гендерної приналежності", - говорить Саша.
Сашко задоволений фізичними змінами у своєму тілі, але зізнається, що іноді хотів би, щоб не поспішав так і почекав би трохи, доки не став старшим.