Дедукція стверджує, що має бути; індукція показує, що щось фактично дієве;
Ввів у філософію термін фанерон, запропонував концепцію тихізму. У логіку – абдукцію, стрілку Пірса, у картографію – проекцію Пірса. Німецький філософ Апель назвав Пірса "Кантом американської філософії". Передбачив деякі з основних ідей Поппера.
Біографія(у Вікіпедії дуже коротка. І характерно закінчується. ) Народився в Кембриджі (Массачусетс), син Бенджаміна Пірса, професора астрономії та математики в Гарвардському університеті.
У 1863 отримав ступінь магістра з хімії.
Все життя страждав від лицьової невралгії, що негативно впливала на врівноваженість характеру та товариськість, проте з часу навчання в Гарварді до кола його друзів входили Френсіс Еббот, Вільям Джемс та Чонсі Райт (англ. Chauncey Wright). Разом вони склали так званий Метафізичний клуб (англ.).
З 1867 - член Американської академії мистецтв і наук, з 1877 - член Національної академії наук США.
У 1879 призначений викладачем логіки в університеті Джонса Хопкінса. Це був єдиний академічний пост у житті вченого.
Стрілка ПірсаСтрілка Пірса - бінарна логічна операція, булева функція над двома змінними. Введена на розгляд Чарльзом Пірсом (Sharles Peirce) у 1880—1881 р.р.
Стрілка Пірса, що зазвичай позначається `\darr`, еквівалентна операції АБО-НЕ і задається наступною таблицею істинності:
X Y X`\darr` Y 0 0 1 0 1 0 1 0 0 1 1 0
Таким чином, вислів «X ` darr Y" означає "ні X, ні Y". Від зміни місць операндів результат операції не змінюється.
Стрілка Пірса, як і штрих Шеффера, утворює базис для простору булевих функцій від двох змінних. Це означає, що, використовуючи лише стрілку Пірса, можна побудувати решту логічних операцій, наприклад:
`X\darr X \equiv \neg X` - заперечення ` ( ) \darr ( ) \equiv ` - кон'юнкція `( ) \darr ( ) \equiv X \vee Y` - диз'юнкція `( ( ) \darr Y ) \darr ( ( ) \darr Y ) = X \rarr Y` - імплікація
В електроніці це означає, що для реалізації всього різноманіття схем перетворення сигналів, що представляють логічні значення, достатньо одного типового елемента, який зветься «операція 2АБО-НЕ» (2-in NOR). З іншого боку, такий підхід збільшує складність схем, що реалізують вирази, і тим самим знижує їх надійність.
І для найтерплячіших стрілка Пірса. читати далі