Декстроза Вікіпедія
 |
| (2R,3S,4R,5R)-2,3,4,5,6-пентагідроксигексаналь (D-глюкоза), (2S,3R,4S,5S)-2,3,4,5,6- пентагідроксігексаналь (L-глюкоза) |
| Глюкоза, декстроза |
| C6H12O6 |
| безбарвні кристали |
| 180,16 г/моль |
| 1,5620 г/см³ |
| α-D-глюкоза: 146 °C (моногідрат: 83 °C) β-D-глюкоза: 148–150 °C |
| 82 г/100 мл |
| 2 г/100 мл |
| α-D-глюкоза: +112,2° β-D-глюкоза: +18,7°° |
| 14,1 Д |
| 50-99-7 (D-глюкоза) 921-60-8 (L-глюкоза) |
| 24895228 |
| 200-075-1 |
| 200-075-1 |
| LZ6600000 |
| 17234 |
| Наведено дані для стандартних умов (25 °C, 100 кПа), якщо не вказано інше. |
Глюкоза, абовиноградний цукор, абодекстроза(D-глюкоза), C 6 H 12 O 6 - органічна сполука, моносахарид (шестіатомний гідроксіальдегід, гексоза), один із найпоширеніших джерел енергії в живих організмах на планеті [2] . Зустрічається в соку багатьох фруктів та ягід, у тому числі й винограду, від чого і походить назва цього виду цукру. Глюкозна ланка входить до складу полісахаридів (целюлоза, крохмаль, глікоген) та рядудисахаридів (мальтози, лактози та сахарози), які, наприклад, у травному тракті швидко розщеплюються на глюкозу та фруктозу.
Зміст
Фізичні властивості
Безбарвна кристалічна речовина без запаху. Має солодкий смак, розчинний у воді, в реактиві Швейцера (аміачному розчині гідроксиду міді [Cu(NH3)4](OH)2), в концентрованому розчині хлориду цинку і концентрованому розчині сірчаної кислоти.
Вдвічі менш солодка, ніж сахароза.
Будова молекули
Глюкоза може існувати у вигляді циклів (α- та β-глюкози) та у вигляді лінійної форми (D-глюкоза).
Глюкоза - кінцевий продукт гідролізу більшості дисахаридів та полісахаридів.
У промисловості глюкозу одержують гідролізом крохмалю та целюлози.
У природі глюкоза утворюється рослинами у процесі фотосинтезу.
Хімічні властивості
Глюкоза може відновлюватись у шестиатомний спирт (сорбіт). Глюкоза легко окислюється. Вона відновлює срібло з розчину аміачного оксиду срібла і мідь(II) до міді(I).
Виявляє відновлювальні властивості. Зокрема, реакції розчинів сульфату міді(II) з глюкозою і гідроксидом натрію. При нагріванні ця суміш реагує з знебарвленням (сульфат міді синьо-блакитний) та утворенням червоного осаду оксиду міді(I).
Утворює оксими з гідроксиламіном, озони з похідними гідразину.
Легко алкілюється та ацилюється.
При окисленні утворює глюконову кислоту, якщо впливати сильними окислювачами на її глікозиди, і гідролізувавши отриманий продукт можна отримати глюкуронову кислоту, при подальшому окисленні утворюється глюкарова кислота.
Біологічна роль
Глюкоза – основний продуктфотосинтезу, що утворюється в циклі Кальвіна.
В організмі людини та тварин глюкоза є основним та найбільш універсальним джерелом енергії для забезпечення метаболічних процесів. Глюкоза є субстратом гліколізу, в ході якого вона може окислитися або до пірувату в аеробних умовах або до лактату у разі анаеробних умов. Піруват, отриманий таким чином у гліколізі, далі декарбоксилюється, перетворюючись на ацетил-КоА (ацетилкоензим А). Також в ході окисного декарбоксилювання пірувату відновлюється кофермент НАД+. Ацетил-КоА далі використовується у циклі Кребса, а відновлений кофермент використовується у дихальному ланцюзі.
Глюкоза депонується у тварин у вигляді глікогену, у рослин – у вигляді крохмалю, полімер глюкози – целюлоза є основною складовою клітинних оболонок усіх вищих рослин. У тварин глюкоза допомагає пережити заморозки. Так, у деяких видів жаб перед зимою підвищується рівень глюкози в крові, за рахунок чого їхні тіла здатні витримати заморожування в льоду.
Застосування
Глюкозу використовують при інтоксикації (наприклад, при харчовому отруєнні та інфекціях), вводять внутрішньовенно струминно та крапельно, оскільки вона є універсальним антитоксичним засобом. Також препарати на основі глюкози та сама глюкоза використовуються ендокринологами при визначенні наявності та типу цукрового діабету у людини (у вигляді стрес-тесту на введення підвищеної кількості глюкози в організм).