Діагноз ґрунту - відкладення солей
Засолення грунту — недуга, характерна для таких місцевостей, де високі ґрунтові води, які піднімають на поверхню солі горизонту, а також де кількість опадів нижча за випаровування.
Історія хвороби.
На них можуть рости хіба що рослини-галофіти — солянка, ожина, полин, безсмертник, тамарис, солерос. До речі, саме ці рослини є індикаторами визначення засоленості грунту. Також відкладення солей може розвинутись у ґрунті, якщо довгий час його не підгодовували органікою, використовували лише мінеральні добрива та ще й у необмежених кількостях. Ще одна причина засолення ґрунту — регулярне використання солі для боротьби зі снігом та льодом на дорогах і, не дай Боже, на дачних доріжках.
Лікування.
Подолання недуги вимагатиме часу. Один із способів висаджування кормових культур, наприклад люцерна, яка любить засолені ґрунти і не тільки добре на них росте але і при цьому проникаючи своїм корінням на глибину до 2 метрів люцерна немов потужний насос висмоктує з ґрунту сіль. Через 2-3 роки ділянка буде знову придатна для вирощування городини.
Ще один спосіб боротися із засоленими ґрунтами, це проводити меліорацію. Для цього ділянка ділиться на майданчики близько 20 квадратних метрів площею, кожен майданчик оточують валиками до 30 см заввишки. Ці майданчики заповнюють водою, йдучи у ґрунт, вона розчинятиме солі. Подібну процедуру краще проводити восени. Корисним буде у боротьбі із засоленістю ґрунту мучування, яке допоможе дренажу ґрунту – додавати у ґрунт тирсу.
Є й реанімаційний захід – гіпсування. Гіпсують ґрунт звичайним будівельним гіпсом, який розсипають по поверхні засоленої ділянки і якнайретельніше перемішують з родючим (вірніше — неродючим) шаром.Після цього потрібно обов'язково полити та замульчувати поверхню будь-якою органікою (компост, гній, рослинні залишки). Хворий ґрунт також рятують оранням, причому глибоким, на 25 см. Крім іншого, це допомагає зняти «втому» з ґрунту — звільнитися від шкідливих газоподібних речовин, що накопичилися за сезон (аколіну, аміаку, газу та ін.)