Діагональний метод
Діагональний метод, метод діагоналей- одне з правил композиції у фотографії, живопису та графіці. Голландський фотограф Едвін Вестхофф (Edwin Westhoff) випадково натрапив на цей метод, коли він візуально експериментував з метою дослідити, чому правило третин так неточне.
Після вивчення численних фотографій, картин та гравюр він виявив, що деталі зображень, на які звертається більше уваги, лежать на діагоналі квадрата.
Кадр – прямокутник у співвідношенні 4:3 чи 3:2. Той, хто дивиться, звертає більше уваги на деталі, розташовані на чотирьох бісектрисах, що проходять через кути кадру. [1]
Зміст
Деталі зображень, на які звертається більша увага, знаходяться часто, з точністю до міліметра, на одній або декількох діагональних лініях, що лежать під кутом 45° і проходять через кути кадру. На противагу іншим правилам композиції, таким як «правило третього» та золотий переріз, діагональний метод не надає великого значення тому, в яких місцях лінії перетинаються та акцентує увагу на довільній позиції, що лежить по діагоналі. Поки ці деталі лежать на діагональних лініях, що проходять крізь кути кадру, вони привертають увагу. [2] Однак діагональний метод вимагає, щоб ці деталі зображення лежали точно по діагоналі з максимальним відхиленням в 1 мм на форматі А4. На відміну від інших правил композиції, метод не використовується для того, щоб покращити саму композицію.
Діагональний метод народився з аналізу того, як художники інстинктивно групують деталі картин та гравюр, і також може бути використаний для такого аналізу. Так, Едвін Вестхофф (Edwin Westhoff) виявив, що якщо накреслити лінії на зображенні під кутом 45°, то можна побачити, які деталі художник хотіввиділити. Художники та фотографи інтуїтивно розміщують важливі деталі та предмети в межах композиції. За допомогою методу діагоналей можна визначити, яка деталь робить фотографію, картину, або на що художники хочуть звернути особливу увагу глядача. Дослідження показали [джерело не вказано 2037 днів] , наприклад, що найважливіші деталі картин та гравюр Рембрандта ван-Рейна лежать саме по діагоналях: очі, руки, предмети домашнього вжитку.
Крім того, метод може бути використаний для обрізання робіт. [3] Починаючи з 2003 року, поряд з іншими правилами композиції, в Adobe Photoshop Lightroom з'явилася можливість підрізати свої роботи згідно з діагональним методом; з 2009 року такі ж сценарії з'явилися для Adobe Photoshop, Paint Shop Pro, GIMP та Picture Window Pro. Розміщення важливих деталей та предметів по діагоналях під час зйомки важко здійснити, але це можна зробити під час обробки фотографії. Наприклад, можна змістити один із основних предметів або деталей на діагональ зображення [4] .
Відомо, що діагоналі, також як перпендикуляри, центр ваги і кути - це важливі складові прямокутника, важливіше, ніж інші його частини. Наскільки значущі лінії, що виходять під прямим кутом у фотографіях у співвідношенні 4:3 та 3:2, досі ще не досліджено. Крім практичних досліджень за допомогою різних аналізів, досі не відомі наукові дослідження, що підтверджують діагональний метод.