ДО ЛІКАРА ЇДУТЬ ЛІКУВАТИСЯ… - Кочубеївська об’єднана громада
Кочубеївський сільський голова
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
Калитянська ОТГ
Жовтнева ОТГ
ДО ЛІКАРА ЇДУТЬ ЛІКУВАТИСЯ…
Об'єднання територіальних громад на Херсонщині розгортають боротьбу з "медичним кріпацтвом". Вони вважають явним пережитком адміністративно-командної системи такий стан справ, коли пацієнт, який мешкає в одному районі, може лікуватися лише у лікарні цього району. А до інших лікувально-профілактичних закладів потрапляє або за направленням районного спеціаліста, або «за окрему плату» зі своєї кишені.
Її приклад нещодавно наслідувала Музиківська об'єднана територіальна громада. Тут 1,7 мільйона гривень асигнувань на охорону здоров'я направляють не до Білозерської ЦРЛ, а до кількох лікарень Херсона, залежно від їхньої спеціалізації. І це не забаганка чи примха, а економічно обґрунтований варіант та реакція на ігнорування побажань селян.
Чим громади незадоволені
— Обладнання лікарень та кваліфікація їхнього персоналу в Херсоні, що гріха таїти, краще, ніж у нашому райцентрі. Однак є й інші причини такого вибору. До Херсона від Музиківки 14 кілометрів, а з Херсона до Білозерки ще 16. І різниця в часі при доставці хворого до стаціонару на машині швидкої допомоги часом може бути питанням життя та смерті, — пояснює голова Музиківської ОТГ Олександр Лейбзон. — Та й прикладна економіка відіграє свою роль. Скажімо, із села Східного, що входить до нашого об'єднання, поїздка автобусом до Білозерки і назад коштує 80 гривень, а з'їздити до Херсона, відвідати тампацієнта з-поміж рідних та близьких і повернутися можна лише за 46 гривень. Тим паче, що рейсові автобуси від нас у Білозерку йдуть однаково через Херсон.
— У лікарні Високопольського району побажання селян пропускають повз вуха. Останньою краплею стало звільнення нашого стоматолога та за сумісництвом головного лікаря дільничної лікарні Віри Величко, лаборанта та медсестри. Спершу вони працювали на 0,75 ставки, потім їх перевели на півставки, а потім і всі троє роботи втратили, — доповнив голова Кочубеївської ОТГ Іван Дудар. — Коли почали дізнаватись, чому звільнили потрібних селу фахівців, отримали безапеляційну відповідь — мовляв, у них відпала потреба. У Високопілля, може, й відпала, але для наших сіл можливість отримати кваліфіковану допомогу ближче до будинку важлива.
Не все так просто
Заради об'єктивності варто зауважити, що розрив з «медичним кріпацтвом» балансує на межі порушення закону. І лікарня, яка втратила джерело доходу у вигляді асигнувань від об'єднаної громади, може оскаржити його в суді з високими шансами виграти процес. Адже відома ухвала Кабінету Міністрів України № 1107 прямо забороняє передавати бюджетну субвенцію на лікування хворих у стаціонарі за межі конкретного району. Проте навіть чиновники визнають, що цілком розуміють мотиви відмови від послуг тієї чи іншої ЦРЛ — адже працює не лише буква закону, а й міркування здорового глузду.
Мешканці обласного центру та інших населених пунктів більші, куди тепер може попрямувати потік пацієнтів із сільських громад по сусідству, побоюються ще й наростання черг у поліклініках та діагностичних лабораторіях, майбутній перенаселеності палат. Хоча боятися насправді нема чого: отримавши додаткове фінансування, лікарні зможутьпропорційно збільшити кількість ліжко-місць, і закуповувати більше нової апаратури. Тобто рівень сервісу в них стане лише вищим. А от у тих лікарнях, звідки пацієнти йдуть, виживати на урізаному пайку від скарбниці й справді стане важче.