Докази обов’язковості виплати закяту
Виплата закята відрізняється від милостині тим, що це обов'язок (фарз). Твердження про необов'язковість виплати закяту чи сумнів у тому, що це є приписом Всевишнього Аллаха, розглядається як віровідступництво.
Є багато хадісів, а також аятів Корану, які підтверджують обов'язковість виплати закяту. Ось один із достовірних хадисів, переданих імамами аль-Бухарі та Муслімом:
عن أبي عبد الرحمن عبد الله بن عمر بن الخطاب رضي الله عنهما قال : سمعت رسول الله صلى الله لإسلام على خمس : شهادة أن لا إله إلا الله ، وأن محمدا رسول الله ، وإقام الصلاا، ج البيت ، وصوم رمضان رواه البخاري ومسلم
Передають від Абдуллаха ібн Умара (нехай буде задоволений ним Аллах), що Пророк (мир йому та благословення) сказав: «Іслам ґрунтується на п'яти (стовпах): свідчення про те, що немає божества, крім Аллаха, і що Мухаммад – Посланник Аллаха, скоєння молитви, виплати закяту, скоєння хаджу та дотримання посту в місяці Рамадан».
Ось деякі з них:
وَأَقِيمُواْ الصَّلاَةَ وَآتُواْ الزَّكَاةَ وَمَا تُقَدِّمُواْق ْ خَيْرٍ تَجِدُوهُ عِندَ اللّهِ إِنَّ اللّهَ بِمَا تَعْمَلُونَ بَصِ
Сенс: «. робіть намаз і виплачуйте закят. То благо діяння, тобто скоєний намаз або віддана милостиня, яку ви приготували для самих себе, ви знайдете нагороду за це у Аллаха. Воістину Всевишній Аллах бачить ваші діяння, і Він віддасть вам за них». (Коран, № 2:110)
وَأَقِيمُوا الصَّلَاةَ وَآتُوا الزَّكَاةَ وَأَقْرِضُوا اللََََّ وَمَا تُقَدِّمُوا لِأَنفُسِكُم مِّنْ خَيْرٍ تَجِدُوهُ عِندَ اللََ أَعْظَمَ أَجْراً وَاسْتَغْفِرُوا اللَّهَ إِنَّ اللَّهَ غَفُوف
Сенс: «. робіть намаз і виплачуйте закят,і щиро, з радістю в серці, віддавайте на шляху Аллаха милостиню понад обов'язковий закят. Те добре, що приготували для себе, – ви знайдете нагороду за це в Аллаха. Це краще і нагорода Його більша, ніж те, що ви залишили після себе, не витративши на шляху Аллаха. І просіть прощення гріхів, воістину Всевишній Аллах – Той, Хто прощає гріхи, Милостивий до тих, хто увірував». (Коран, № 73:20)
فَأَقِيمُوا الصَّلَاةَ وَآتُوا الزَّكَاةَ وَاعْتَصِمُوا بِاللََق ْ فَنِعْمَ الْمَوْلَى وَنِعْمَ النَّصِيرُ
Сенс: «Спирайтеся на молитву і виплачуйте закят, і покладайтеся на Всевишнього Аллаха, Він – Покровитель і Помічник у ваших справах. І прекрасний Він як Покровитель і прекрасний як Помічник!». (Коран, № 22:78)
وَالْمُقِيمِينَ الصَّلاَةَ وَالْمُؤْتُونَ الزَّكَاةَ وَالْمُؤِْ لْيَوْمِ الآخِرِ أُوْلَـئِكَ سَنُؤْتِيهِمْ أَجْراً عَظِيماً
Сенс:«. і ті, що здійснюють намаз і виплачують закят, і віруючі в Аллаха і в Судний день – Ми дамо їм велику нагороду, тобто Рай». (Коран, № 4:162)
وَرَحْمَتِي وَسِعَتْ كُلَّ شَيْءٍ فَسَأَكْتُبُهَا لِلَّذِينَ ْتُونَ الزَّكَـاةَ وَالَّذِينَ هُم بِآيَاتِنَا يُؤْمِنُونَ
Сенс: «. Милість Моя охоплює в цьому світі всіх, а на тому світі Я запишу її тим, які богобоязливі, виплачують закят і які увірували в Наші знамення». (Коран, № 7:156)
وَالْمُؤْمِنُونَ وَالْمُؤْمِنَاتُ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاء بَعْضٍق َعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَيُقِيمُونَ الصَّلاَةَ وَِ ةَ وَيُطِيعُونَ اللّهَ وَرَسُولَهُ أُوْلَـئِكَ سَيَرْحَمُهُمُ ال َزِيزٌ حَكِيمٌ
Сенс: «Веруючі чоловіки та жінки – друзі та помічники один одному у справах мирських та в релігії. Вони наказують здійснюватидобре й утримують від того, хто ганяється, роблять намаз і виплачують закят, коряться Аллаху та Його Посланцю (мир йому і благословення). Аллах змилосердиться над ними, воістину Аллах – Могутній, Мудрий». (Коран, № 9:71)
В іншому аяті Всевишній Аллах каже:
قَدْ أَفْلَحَ الْمُؤْمِنُونَ الَّذِينَ هُمْ فِي صَلَاتِهِمْ خَ ِينَ هُمْ عَنِ اللَّغْوِ مُعْرِضُونَ وَالَّذِينَ هُمْ لِلزَّكََ
Сенс: «Воістину, досягли успіху і здобули велике щастя ті, які увірували у Всевишнього Аллаха, і які роблять намаз смиренно, з хузуром, і які ухиляються від марнослів'я, і які виплачують закят ». (Коран, № 23:2)
Пророк (мир йому та благословення) говорив, що він посланий для вдосконалення добрих рис серця. Він особистим прикладом показував, яким має бути справжній мусульманин, і закликав своїх сподвижників до чистоти, шляхетності, щедрості, щоб вони були володарями найкращих вдач. Посланець Аллаха (мир йому та благословення) говорив:
الجنة دار الأسخياء والذى نفسى بيده لا يدخل الجنة بخيل ولا عاق والديه ولا منان بما
Сенс: «Рай – це будинок щедрих. Клянусь Тим, у Чий владі моє життя, не ввійде до Раю скупою, неслухняною дитиною і дорікає комусь за те, що той дав іншому з того, що мав».
Один із праведних, Хатам-уль-Асам (нехай буде задоволений ним Аллах) говорив: «Людина, яка твердить, що любить Рай, і не витрачає майно на благі цілі, є брехуном».
Для мусульманина багатство - це надана йому Аллахом довіра, що накладає на нього відповідальність. Мирське багатство для мусульманина – це засіб для поклоніння та шанс для збільшення своєї винагороди на тому світі за умови витрачання цього багатства на шляху добра, служіння релігії тана благо суспільства.
Про це Аллах говорить:
وَابْتَغِ فِيمَا آَتَاكَ اللَّهُ الدَّارَ الْآَخِرَةَ
Сенс: «Ти прагнеш тим майном, що даровано тобі Всевишнім Аллахом, до вічного світу, витрачаючи його на шляху Аллаха». (Коран, № 28:77)
Виплата закята як ліквідує злидні і бідність, а й спонукає людину шукати дозволене майно шляхом чесної торгівлі, і праці. Цей стовп Ісламу одна із чинників рівномірного розподілу багатства серед різних верств населення.
Нині є багато людей, які мають добру освіту, є грамотними фахівцями, мають навички підприємництва, але лишилися без роботи. Іслам дбає про таких людей. Згідно з Шаріатом, із загальної скарбниці виділяються кошти для того, щоб такі люди могли відкрити свою справу і заробити чесною працею для утримання себе, своєї родини. А при досягненні певного рівня життя вони самі зможуть допомагати іншим братам і сестрам по вірі.