Допомога при інфаркті міокарда
Надання допомоги при гострому інфаркті міокарда - завдання спеціалізованих бригад "швидкої" допомоги та медперсоналу кардіологічних відділень.
Якщо люди, які були присутні при колапсі у хворого на інфаркт міокарда, почнуть проведення заходів щодо елементарної підтримки життя в межах 4 хвилин, то до 40% хворих мають шанс повернутися до життя після клінічної смерті. Слід знати, що раптової фібриляції шлуночків серця часто передують біль у грудях, в лівій руці і плечі, що розпізнаються, піт, задишка, нудота, екстрасистолія або тахікардія.
При підозрі на гострий інфаркт міокарда якнайшвидше забезпечують інгаляцію кисню, внутрішньовенно вводять 5%-ний водний розчин глюкози. Знімають електрокардіограму. Больовий синдром усувають за допомогою нітрогліцерину під язик (по 0,4 мг через кожні 5 хв, максимально – до 3 разів); морфіну внутрішньовенно (дрібними дозами по 2-5 мг); вдихання суміші 50%-ного кисню і 50%-ного закису азоту; внутрішньовенно вводять 50% анальгін.
У випадках важкого урідження пульсу та екстрасистолії з частотою серцевих скорочень менше 60 уд/хв спочатку вводять внутрішньовенно атропін у дозі 0,5 мг кожні 5 хв (до чотирьох разів), при необхідності обережно застосовують ізадрин. При тахікардії із збереженим пульсом або свідомістю внутрішньовенно вводять ліпокаїн у дозі 1 мг/кг; за відсутності ефекту – новокаїнамід. Для зменшення тромбоутворення призначають гепарин (5-7 тисяч одиниць) та аспірин (0,5 г). Таблетки розжовують.
При наданні екстреної допомоги у разі гострого інфаркту міокарда, що супроводжується зниженим артеріальним тиском систоли (нижче 90 мм рт. ст.), тобто кардіогенним шоком, слід нормалізувати частоту серцевих скорочень і їх ритм. У разі тяжкої серцевої недостатності, можливо,потрібно застосування препаратів, що підвищують артеріальний тиск. Насамперед до них відноситься допамін, оскільки при введенні зі швидкістю 1-10 мкг/кг/хв він підвищує скоротливість міокарда, не викликаючи звуження судин, проте може збільшити тахікардію. Добутамін в деяких випадках краще для підтримки артеріального тиску. Можливе застосування норадреналіну. Найкращий лікувальний ефект одержують при дробовому введенні двох останніх препаратів одночасно.
При лікуванні гострого інфаркту міокарда з артеріальним тиском понад 130 мм рт. ст., тиск нормалізують шляхом внутрішньовенного введення бета-блокаторів (анаприлін), нітрогліцерину (внутрішньовенно або під язик), фуросеміду.
При "застійному" варіанті (набряку легень) - інгаляції 100%-ного кисню, значні дози фуросеміду Е (60-80 мг) та внутрішньовенна інфузія нітрогліцерину, починаючи з 5-10 мкг/хв з поступовим збільшенням швидкості кожні 5-1 щоб уникнути різкої артеріальної гіпотензії та тахікардії, до отримання ефекту або зниження артеріального тиску; таблетовані нітрати мають більш слабку, ніж інфузія нітрогліцерину, судинорозширювальною властивістю. При вираженій гострій лівошлуночковій недостатності з "гіпокінетичним" варіантом порушень гемодинаміки призначають інотропні препарати (добутамін). Інфузію починають зі швидкістю 1-2 мкг/кг/мйн та поступово підвищують до 10мг/кг/хв. У випадках вираженої гіпотензії при кардіогенному шоці його комбінують з допаміном або малими дозами норадреналіну гідротартрату.
Якщо інфаркт міокарда протікає з гострим набряком легень, призначають 100%-ний кисень, хворого переводять у напівсидяче положення з опущеними ногами (безкровне кровопускання), нормалізують артеріальний тиск, внутрішньовенно вводять морфін (по 0,03 мг/кг), застосовуютьпіногасники. Подальше лікування проводять у залежності від рівня артеріального тиску.
Якщо хворий переніс раптову смерть серця і серцево-легеневу реанімацію, напад загрозливих порушень ритму серця (із зупинкою серця або без неї), інфаркт міокарда з кардіогенним шоком, набряком легенів або серйозними порушеннями ритму, страждає на нестабільну стенокардію, то існує підвищений ризик смерті серця.
Основні заходи профілактики такого ускладнення: запобігання шлуночковій тахікардії, фібриляції серця за допомогою медикаментозної терапії, фізіотерапевтичних методів, застосування автоматичного водія ритму або дефібрилятора.
"Допомога при інфаркті міокарда" та інші статті з розділу Захворювання серцево-судинної системи