Дослідження трупа

Судово-медичне дослідження трупів проводиться у судово-медичних моргах. У процесуальному відношенні ця дія судового медика може бути експертизою - у тих випадках, коли робота з трупом здійснюється на підставі ухвали слідчого, або дослідженням, коли такі дії проводяться за письмовим відношенням органів дізнання.

Експертиза або дослідження трупа можуть бути розпочаті тільки після появи достовірних ознак смерті - ранніх трупних змін (охолодження, трупні плями, трупне задублення). До появи зазначених змін дослідження трупа може бути здійснено тільки після констатації факту смерті в установленому законом порядку. [1]

Зміст

Зовнішнє дослідження трупа

Зовнішнє дослідження трупа та його частин включає:

Внутрішнє дослідження трупа

Внутрішнє дослідження трупа та його частин передбачає обов'язкове розтин порожнини черепа, грудної та черевної порожнин із вилученням та дослідженням усіх внутрішніх органів.

Конкретний спосіб розтину трупа, послідовність і методику дослідження порожнин, внутрішніх органів, м'яких тканин та скелета визначає експерт, керуючись виявленими ушкодженнями, патологічними змінами, наявними у нього відомостями про обставини справи та поставленими питаннями.

При внутрішньому дослідженні трупа та його частин доцільно дотримуватись системного порядку при дослідженні та оформленні результатів секції трупа (центральна нервова система, серцево-судинна система тощо)

Ушкодження, заподіяні у процесі проведення експертного дослідження трупа та його частин (переломи ребер, хрящів гортані, кісток черепа тощо), обов'язково повинні бути зафіксовані письмово. [1]

Методи внутрішнього дослідження трупа

Метод Вірхова

Кожен орган витягується окремо, а потім досліджується відповідними розрізами.

Метод Кіарі-Мареша

Внутрішні органи розкривають дома у трупі і тільки після цього витягуються для детальнішого огляду, зважування, виміру.

Метод Лютелю

Після евісцерації кожен орган відрізається від комплексу та досліджується окремо.

Метод Абрикосова А.І.

Внутрішні органи витягуються та досліджуються у вигляді п'яти анатомо-топографічних комплексів:

  • а) органи шиї з органами грудної клітки;
  • б) кишечник (тонкий та товстий);
  • в) селезінка;
  • г) печінка зі шлунком, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою;
  • д) нирки з наднирниками, сечоводи та органами малого тазу.

Метод Шора Г.В.

Метод Попова Н.В.

Внутрішні органи виділяються у 4-х комплексах:

  1. Органи порожнини рота, шиї та грудей.
  2. Тонкий та товстий кишечник без прямої кишки.
  3. Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза, селезінка, шлунок, 12-пала кишка.
  4. Надниркові залози, нирки, сечоводи, сечовий міхур, статеві органи, пряма кишка.