Джерела водопостачання
Джерелами водопостачання теплових електростанцій є річки та поверхневі водоймища великих розмірів (стави, озера, моря). Артезіанські свердловини через невелику їх продуктивність використовуються зазвичай тільки для постачання питної води.
Для правильного вибору системи водопостачання електростанції потрібно знати витрату (дебіт) річки, тобто кількість води, що протікає через поперечний переріз, у кубічних метрах за секунду. Витрата річки неоднакова в різні пори року і в різні роки, тому необхідно розташовувати дані про режим річки за кілька десятків років, про найвищу витрату води в період весняних паводків і найнижчий - влітку. Під час весняних паводків витрата річок буває у 80—100 разів більша, ніж у посушливі літні періоди.
Ефект охолодження відпрацьованої пари залежить від температури води річки, тобто від кліматичних умов. У середній смузі європейської частини України літня температура води в річках сягає 26°С, а в сибірських річках Ангарі та Єнісеї вона не перевищує 13°С.
Придатною як добавка до поживної води і для охолодження конденсатора вважається вода з жорсткістю не вище 4,6 мг-екв/л. Більш жорстка вода швидко забруднює трубки конденсаторів.
З річок СНД найменшу жорсткість (
0,7 мг-екв/л) має воду р. Неви, середню жорсткість (1,8 - 4,5 мг-екв/л) - вода рік середньої смуги (Москва, Волга, Дніпро) та найбільшу жорсткість (до 26 мг-екв/л) - вода рік Донбасу та південної частини СНД .