Емпіричне дослідження взаємозв’язку харчових порушень та ставлення до себе в аспекті тілесності,

У цьому розділі описуються результати проведеного нами емпіричного дослідження взаємозв'язку харчової поведінки і ставлення до себе в аспекті тілесності.

Глава містить характеристику вибірки досліджуваних, опис програми та методик дослідження, а також відображення технології та способів обробки отриманих даних; проілюстровано результати дослідження.

У результаті обговорення результатів проводиться аналіз даних, отриманих за підсумками статистичної обробки кореляції між шкалами використовуваних методик.

Процедура дослідження

Учасниками дослідження стали молоді люди та дівчата віком від 18 до 25 років включно, студенти. Відповідно до цілей дослідження, умовою участі був не лише вік респондента, а також відсутність у нього будь-яких діагностованих харчових розладів.

Таким чином у дослідженні взяли участь 98 респондентів (65 дівчаток та 33 молодих людей).

До першого фактора увійшли положення про емоційні оцінки своєї привабливості, зокрема емоційне ставлення до власного «фізичного Я»

До другого фактора увійшли положення про рівень залежності ставлення до свого тіла від оцінки його іншими.

Так, за підсумками опитувальника увійшли 51 твердження по фактору

Вплив іншого на ставлення до свого тіла. (23 пункти)

Даний фактор характеризується тенденцією до неприйняття власної тілесності, високого рівня залежності емоційного відношення та оцінки власного тіла від оцінки оточення. [23]

Надійність опитувальника перевірялася за рахунок повторного тестування тих самих випробуваних з інтервалом від 14 до 30 днів. Згідно з показникамикоефіцієнта кореляції Пірсона (0,915 для шкали «Я сам» та 0,933 для шкали «Я-Інші») надійність та стійкість методики підтверджується.

Опитувальник спрямований на виявлення трьох видів порушень харчової поведінки: обмежувальної, емоціогенної та екстернальної. Кожному з видів відповідає певний розділ опитувальника. Так, діагностика обмежувального харчового порушення проводиться з питань 1-10, емоціогенного з 11 по 23 питання та екстернального харчового порушення з питань з 24 по 33.

взаємозв

Таким чином, опитувальник містить 33 запитання, кожен з яких має 5 варіантів відповідей: «ніколи», «рідко», «іноді», «часто» та «дуже часто», що згодом оцінюються за шкалою від 1 до 5. Виняток становить пункт №31, має зворотні значення.

Розрахунок балів проводиться за виразом: кількість балів по розділу/кількість питань. Визначення наявності порушення провадиться якщо отриманий бал перевищує індекс норми для кожного з порушень: 2,4 – для обмежувального харчового порушення; 1,8 – для емоціогенного харчового порушення та 2,7 – для екстернальної харчової поведінки відповідно. [54].

Опитувач апробовано та адаптовано для українськомовної вибірки Савчикової Ю.Л. у 2005 році. [33]