Епоха абсурду як заробляють на негативних відсоткових ставках
Це просто зручно
Останні шість років монетарна політика ставала дедалі нетрадиційнішою: центральні банки застосовували такі інструменти, як нульові відсоткові ставки, кількісне пом'якшення, кредитне пом'якшення, прогнозні рекомендації, необмежені інтервенції на валютному ринку. Але тепер ми зіткнулися з найнезвичайнішим інструментом із усіх: негативні номінальні відсоткові ставки.
Такі ставки зараз домінують у єврозоні, Швейцарії, Данії та Швеції. Причому номінально негативними стали непросто короткострокові ставки рефінансування. Відсоткові ставки за активами на суму близько $3 трлн у Європі та Японії з терміном погашення аж до 10 років, як у випадку зі швейцарськими держоблігаціями, зараз є негативними.
На перший погляд це абсурд. Хто захоче позичати гроші заради негативного номінального доходу, якщо можна просто зберігати їх у банку чи у готівковій формі та принаймні не втрачати їхню номінальну вартість?
Насправді інвестори вже давно погодилися на реальну (з поправкою на інфляцію) негативну прибутковість. Якщо у вас є рахунок у банку з нульовою відсотковою ставкою – як у більшості людей у розвинених країнах – ваша реальна доходність негативна (номінальна нульова доходність мінус інфляція). За рік на ці гроші ви зможете купити менше товарів, ніж сьогодні. Якщо ж згадати про комісії, які стягують багато банків за користування цими рахунками, то виявиться, що їхня ефективна номінальна дохідність була негативною ще до того, як центральні банки запровадили негативні номінальні ставки.
Іншими словами, негативні номінальні ставки просто роблять ваші доходи ще негативнішими, ніж вони вже й так були. Інвестори погоджуються на негативну прибутковість зарадизручності зберігання грошей, тож у певному сенсі нічого нового у появі негативних номінальних відсоткових ставок немає.
Щури не дістануться
Більше того, якщо дефляція зберігатиметься в єврозоні та інших регіонах світу, негативна номінальна доходність може призвести до позитивної реальної доходності. Це явище можна спостерігати останні 20 років у Японії, де дефляція стала, а відсоткова ставка за багатьма активами – майже нульова.
Тим не менше, хтось може подумати, що краще зберігати заощадження у вигляді готівки, ніж володіти активом з негативною прибутковістю. Проте зберігати готівку ризиковано. У цьому переконалися грецькі вкладники, які стурбовані надійністю банківських депозитів і переклали заощадження в матраци: кількість озброєних пограбувань квартир різко зросла, а частина банкнот з'їли гризуни. Якщо ви візьмете до уваги витрати на безпечне зберігання готівки – та вигоди від використання банківських чеків, ви побачите сенс у негативній прибутковості.
Але йдеться не лише про приватних вкладників. Банки, що мають більше готівки, ніж необхідні резерви, не мають іншого вибору, крім як прийняти негативні відсоткові ставки, встановлені центральними банками. Банки не здатні зберігати, перераховувати і керувати такими зайвими резервами, якщо вони зберігаються у готівковій формі, а не на рахунку в центральному банку, який нехай і приносить негативний дохід. Звичайно, це все вірно лише доти, доки номінальна негативна ставка не стала надто негативною. В іншому випадку повернення в кеш – незважаючи на витрати на зберігання та безпеку – знаходить більше сенсу.
І все ж таки негативний дохід по облігаціях зустрічається і в тих країнах і регіонах, де валюта девальвується і, мабуть, девальвуватиметься і далі,наприклад, у Німеччині та інших ключових країнах єврозони, а також у Японії. Чому ж інвестори тримають такі активи?
У багатьох довгострокових інвесторів, наприклад страхових компаній та пенсійних фондів, просто немає іншої альтернативи, тому що вони зобов'язані вкладатися у надійні облігації. Звичайно, негативна прибутковість може похитнути їхнє фінансове становище: пенсійним фондам потрібна позитивна прибутковість, щоб компенсувати виплату пенсій. Коли більшість активів приносить негативний номінальний дохід, такий результат стає важкодосяжним. Але з огляду на довгостроковий характер зобов'язань таких інвесторів їм доводиться вкладатися головним чином у облігації, у яких менший ризик, ніж в акції або інші волатильні активи. Навіть якщо номінальні доходи за облігаціями негативні, вони мають поступитися їх надійності.
Більше того, можливо, що в умовах, коли інвестори не хочуть брати на себе ризик, а акції та інші ризиковані активи перебувають під впливом ринкових або кредитних невизначеностей, краще володіти облігаціями з негативним доходом, ніж будь-якими іншими активами, більш ризикованими та волатильними. .
Перевернутий світ
Згодом, звичайно, негативна номінальна та реальна дохідність може стимулювати вкладників зберігати менше та витрачати більше. У цьому полягає мета негативних відсоткові ставки. У світі, де пропозиція перевищує попит і де зайві заощадження не інвестуються в економіку, збалансована відсоткова ставка є низькою і навіть може бути негативною. Якщо в розвинених країнах справді почалася вікова стагнація, світ негативних відсоткових ставок і на короткострокові, і довгострокові облігації може стати новою нормою.
Центральні банки та фіскальна владаможуть її уникнути, слідуючи політиці вибухового зростання та стимулюючи інфляцію. Парадоксально, але це має на увазі період негативних відсоткових ставок для стимулювання вкладників - вони повинні зберігати менше і витрачати більше. Але, крім цього, потрібні ще й фіскальні стимули, насамперед державні інвестиції у виробничі інфраструктурні проекти, які дадуть прибутковість вищу, ніж облігації, розміщені для їхнього фінансування. Чим довше така політика відкладатиметься, тим довше ми житимемо у переверненому світі негативних номінальних відсоткових ставок.