Європейські стандарти лікування мієлолейкозу
Днями в Москві відбулася панельна дискусія на тему «Еволюція терапії хронічного мієлоїдного лейкозу (ХМЛ) в Україні – гармонізація з європейською науковою спільнотою», присвячена виходу оновлених європейських рекомендацій щодо лікування ХМЛ та можливості застосування європейських підходів до терапії пацієнтів з ХМЛ .
Лікування хронічного мієлоїдного лейкозу (ХМЛ) є однією з найактуальніших проблем в українській онкогематології. Обмежений доступ пацієнтів з ХМЛ до інноваційної терапії, недостатній ефект від терапії одним препаратом – з цими та іншими труднощами стикаються пацієнти з діагнозом ХМЛ та їхні лікарі. Як знайти вихід із ситуації та продовжити життя пацієнтам – на ці та інші питання намагалися знайти відповіді учасники дискусії.
Хронічний мієлоїдний лейкоз (ХМЛ) – перше онкогематологічне захворювання, у якому виявили генетичну аномалію. Захворюваність на ХМЛ становить від 10 до 15 випадків на 100 000 осіб, при цьому не залежить від географічних або етнічних особливостей. Середній вік хворих становить 60-65 років. В Україні сьогодні офіційно налічується близько 6 000 хворих.
Провідні українські онкогематологи стверджують, що ситуація з діагностикою, а отже і лікуванням захворювання, суттєво покращилася. І справді, донедавна середня тривалість життя людей із ХМЛ становила 4-5 років, а сучасні препарати дозволяють продовжити її до 10-12 років, при цьому якість життя хворого залишається на хорошому рівні.
За словами професора Хельманна, захворювання піддається терапії при своєчасній діагностиці та оперативно розпочатого лікування, а у разі відсутності позитивної динаміки у хворого, на фоні терапії одним препаратом, необхідна його заміна наінший.
В Україні склалася така ситуація, що стандартна терапія передбачає використання препаратів першої лінії, які в рамках програми 7 нозологій закуповуються за рахунок держави. Однак у третини українських пацієнтів з ХМЛ в Україні спостерігається резистентність до такого лікування чи непереносимість ліків, що негативно впливає на виживання та якість життя пацієнтів. В результаті такі пацієнти потребують терапії сучасними препаратами другої лінії, які, на жаль, є малодоступними та не фінансуються з боку держави. Академік В. Г. Савченко, у свою чергу, зазначив, що перевірені часом ефективні препарати також можуть використовуватися для терапії цих пацієнтів.
Підсумком панельної дискусії став висновок про необхідність гармонізації української практики з європейським досвідом лікування ХМЛ для підвищення доступу до сучасної інноваційної лікарської терапії, збільшення виживання та збереження якості життя хворих на високому рівні. Також учасники зазначили, що перехід до європейських стандартів терапії ХМЛ в Україні – це спільна робота і лікарів, і держави та пацієнтських спільнот.