Фруктові сади стають привабливим об’єктом для інвестицій
Споживачі, роздрібні торговці, виробники соків, фруктових консервів та дитячого харчування відчувають нестачу вітчизняних яблук. Наша країна могла б забезпечувати себе свіжими плодами майже цілий рік, якби знайшлися бізнесмени, які готові вкластися в розширення садів та будівництво сховищ. Волгоградська компанія «Сади Придонья» заявила про намір збільшити виробництво яблук у п'ять разів. Але учасники ринку сумніваються у можливості такого проекту, оскільки садівництво в нашій країні вважається надто затратною справою.
В Україні яблуко – найпопулярніший фрукт, що займає понад третину нашого плодового раціону. За даними дослідницької компанії «Точка зростання», 42,3% москвичів вважають за краще купувати взимку вітчизняні фрукти. «Наші фрукти свіжіші і здаються смачнішими. Вважається, що у фруктах, вирощених у країні проживання споживача, містяться специфічні речовини, необхідні для людського організму», – каже Тетяна Кутузова, комерційний директор дистриб'юторської компанії «Бізнес-партнер». Вітчизняні плоди сприймаються екологічно чистими, тоді як якість імпорту у багатьох викликає сумніви. «Я був у Франції і бачив, як обробляють яблука спеціальним розчином, який сприяє їхньому збереженню. Не знаю, який хімікат там використовують, але пахне дуже сильно. Французи запевняли мене, що хімія не псує продукт. Але я думаю, що препарат таки проникає через шкіру плода. В Україні такі технології обробки не використовують», – каже Валерій Литвиненко, власник Центрально-Чорноземної плодово-ягідної компанії.
Однак без проблем купити місцеві яблука можна лише в сезон урожаю, тобто пізно влітку та восени. Взимку вітчизняна продукція пропадає, і наші співвітчизники їдять польські, китайські, американські,канадські та навіть японські яблука. Оцінити обсяги споживання та виробництва яблук в Україні не може ніхто. Згідно з підрахунками медиків, кожен мешканець країни щорічно з'їдає по 15 – 20 кг, отже, всього продається близько 2 – 3 млн тонн. Очевидно, що частина припадає на продукцію, вирощену на власному обійсті. Компанія Alma Group весь український ринок яблук оцінює у 2 млн тонн, а частку імпорту – приблизно 50%. Валерій Литвиненко вважає, що в Україні вирощують 1,2 – 1,5 млн тонн. Існують і зовсім песимістичні думки, згідно з якими ми виробляємо лише 300 000 – 400 000 тонн яблук. Тобто 15 – 20% загального обсягу продажів.
Волгоградську Національну продовольчу групу «Сади Придонья», відому як виробника соків, аналітики називають найамбітнішим гравцем на яблучному ринку. Минулого року компанія виростила близько 30 000 тонн яблук, а до 2010 року має намір збільшити обсяги у п'ять разів. Сьогодні велику частину врожаю власники компанії пускають на переробку. Однак найближчим часом «Сади Придонья» мають намір збільшити продаж свіжих яблук, які планують упаковувати та брендувати.
Родом із радгоспу
Наявність власних переробних потужностей – безперечний плюс для будь-якого садівника. Наприклад, Центрально-Чорноземна плодово-ягідна компанія налагодила виробництво свіжих соків під маркою «Ньютон». «В урожайний рік продати в роздріб можна максимум 60 – 70% яблук, адже магазинам потрібні гарні плоди без ушкоджень, – пояснює Литвиненко. – Нестандартні яблука годяться лише на переробку. Стороннім покупцям їх доводиться віддавати по 3,5 – 4 рублі за кілограм». Перероблені в свіжі соки яблука приносять виробнику дохід по 10 - 12 рублів на 1 кг. «Власна переробка дозволяє збільшуватиоборотність капіталу. Адже яблука дозрівають лише один раз за сезон. Який сенс, отримавши гроші від продажу врожаю, сидіти і нічого не робити? – каже Самохін. Сьогодні «Сади Придонья» збільшили потужності до 1000 тонн соків на добу. За даними ІК "Бізнес Аналітика", в 2005 році на частку продукції компанії припадало 0,7% ринку соків у грошовому вираженні, в 2006-му - 1%, а за 10 місяців 2007-го - 1,5%. За попередніми оцінками, у 2007 році її оборот становив 4,2 млрд рублів.
За оцінками компанії Alma Group, продаж свіжих яблук у країні щорічно збільшується на 15%. Попит на вітчизняні плоди зростає і з боку переробників, оскільки провідні виробники соків та дитячого харчування рідко вкладаються у власну сировинну базу. «До 2008 року український ринок соків характеризувався як активно зростаючий, і його учасники воліли насамперед інвестувати у виробничі потужності та розвиток дистрибуції, – каже Андрій Яновський, генеральний директор «Нідан Соки». – Як мінімум до сьогоднішнього моменту вкладатись у виробництво власних концентратів, а тим більше у садівництво, було невигідно. Адже це дуже довгострокове вкладення, щонайменше 5 – 7 років».
Здавалося б, вітчизняні садівники могли б зайняти свою нішу. «Поки що значного зростання виробництва яблук в Україні не спостерігається. Кількість садів практично не збільшується», – зазначає Литвиненко. Садівництво вважається галуззю із підвищеними ризиками. Клімат у нашій країні примхливий, тому потрібні дуже серйозні інвестиції. "Вкладення окупаються довше ніж за 10 років", - стверджує Самохін. Існує кілька технологій садівництва. Так звана традиційна, коли висаджуються дерева, що сягають корінням у землю глибше ніж на 1,5 м. Такі дерева більш морозостійкі, алепочинають плодоносити лише через 5-6 років. Найсучаснішою вважається технологія інтенсивних садів, яку використовують європейці. Висаджуються карликові дерева, вони починають плодоносити на третій-четвертий рік після посадки. Причому карликове дерево займає мало місця, тому на гектарі таких саджанців можна розмістити набагато більше.
Проте власної селекції та масового виробництва саджанців на продаж в Україні практично немає. «Існують інститути, які мають займатися такою роботою. Проте їхні співробітники живуть зовсім в іншому світі, їм важливі вчені ступені та бюджетне фінансування. Я не отримував пропозицій від наших учених жодного разу, – нарікає Самохін. – Закуповувати саджанці за кордоном для нашої кліматичної зони я не рекомендував би. Занадто високі ризики, пов'язані зі стійкістю дерев до хвороб та погодних умов. Навіть якщо дерева приживаються, то потребують дуже серйозних витрат на агротехнології». За його словами, сьогодні вся селекційна робота лягає на плечі сільгоспвиробників, яким доводиться створювати власні розплідники для вирощування саджанців. В результаті на «підготовку» дерева до посадки йде п'ять років. Закладка саду – теж недешеве задоволення. «1 гектар інтенсивного саду на 1500 дерев обходиться 500 000 рублів. 100 га – це вже 50 млн!» – каже Самохін. За словами Литвиненка, 1 га традиційного саду коштує 1,2 млн. рублів. Не менш серйозних інвестицій потребує обладнання для зберігання та сортування яблук. За словами Литвиненка, на один холодильник для зберігання 1000 тонн яблук доведеться витратити 1 млн. євро.
«Цвіли яблуні, а вночі гримнули заморозки, і весь урожай загинув», – каже Самохін. Не менш серйозними проблемами для садівників обернуться і посушливе, і надто дощове літо. Сувора зима можепривести до загибелі не тільки майбутнього врожаю, а й дерев, тоді про повернення інвестицій взагалі доведеться забути. "При цьому жодна вітчизняна страхова компанія не страхує садівництво", - нарікає Самохін. Наприклад, у морозну зиму 2005 – 2006 років плантації «Садів Придонья» серйозно постраждали. Якщо 2005 року компанія виростила 17 500 тонн, то 2006-го – всього 7500. За словами учасників ринку, нерідкі випадки, коли взимку вимерзає весь сад. «2005 року град зніс половину нашого майбутнього врожаю. Півроку вкладаєш, а потім втрачаєш продукт», – каже Литвиненко.
В Україні не набереться і десятка виробників, здатних забезпечити скільки-небудь серйозний урожай яблук. Великі обсяги збирає лише краснодарська компанія «Сад-Гігант», яка, за оцінками учасників ринку, 2007 року виростила 70 000 тонн. Воронезька Центрально-Чорноземна плодово-ягідна компанія зібрала 32 000 тонн яблук. Сади Придонья знаходяться приблизно на третьому місці за обсягами виробництва. Компанія володіє 2850 га саду, де вирощує черешню, сливу, аличу. Однак 90% урожаю складають яблука, які не тільки більше за інші плоди затребувані покупцем, але й менш чутливі до капризів української природи, ніж кісточкові культури. Ми плануємо до 2010 року виробляти близько 150 000 тонн яблук, при цьому стратегія компанії зараз переглядається. Можливо, такі результати нас вже не задовольнять, і плани будуть скориговані у бік збільшення», – каже Андрій Самохін. У «Садах Придонья» обіцяють щороку закладати більш ніж 500 га нових садів. Крім того, наприкінці 2007 року компанія уклала угоду щодо придбання ще одного садівничого підприємства у Михайлівському районі Волгоградської області. Розглядаються варіанти купівлі активів інших регіонах.
До 2009-2010 років «Сади Придонья» планують цілий рік продавати яблука в роздрібні мережі. Компанія має намір навіть брендувати та упаковувати плоди. Розробку фруктової марки експерти вважають дуже цікавим напрямом. Сильні бренди створили, наприклад, вітчизняні імпортери бананів. «Проте просувати яблука під власною маркою слід у розрахунку на дистриб'юторів. Реклама бренду, спрямована на кінцевого споживача, може виявитися не надто ефективною. Виробнику складно буде пояснити покупцю, які відмінні риси та конкурентна перевага даного продукту», – вважає Олексій Гончаренко, гендиректор брендингової агенції Minale Masterbrand.
На ринку соків у Садів Придонья не менш грандіозні плани. У 2009 – 2010 роках група планує увійти до трійки лідерів, випередивши «Вімм-Білль-Данн» та «Нідан». «Щоб увійти до цієї трійки, компанії необхідно збільшити продаж у 8 – 10 разів», – каже Сніжана Равлюк, провідний експерт «Бізнес-Аналітики». «Здійснити такий серйозний ривок можливо лише за чіткого позиціонування марок, треба запропонувати новий цікавий продукт, що вигідно відрізняється у свідомості споживача від продукції конкурентів. Але нічого принципово нового на ринку ця компанія на сьогоднішній момент не пропонує. До того ж «Сади Придонья» не мають такої розвиненої дистрибуторської мережі, як нинішня перша трійка, і найголовніше, таких сильних брендів», – каже Андрій Яновський. Але якщо компанії справді вдасться серйозно наростити обсяги виробництва, можливо, її частка у продажу свіжих плодів зросте. Вкладення в потужності зберігання, сортування, упаковку товару для роздрібних мереж, а також просування власної марки можуть згодом виявитися більш перспективними, ніж інвестиції в соковий бізнес.
УНаприкінці минулого року стало відомо про нові проекти в галузі садівництва. Колишній президент пивоварної компанії «Балтика» Таймураз Боллоєв ще у 2006 році купив господарство «Ясенські зорі» у Краснодарському краї та 10 000 га прилеглих до нього земель. А 2007-го заклав на площі 40 га яблуневий сад. Перший урожай бізнесмен планує отримати у 2009 році, тоді ж площу саду може бути розширено ще на 100 га. У сади вирішила вкластися і компанія Direct Group (лідер каталожної торгівлі). "У вирощування яблук та створення переробного виробництва буде інвестовано 66 млн євро", - сказав Паскаль Клеман, гендиректор Direct Group. Проектом займеться спеціально створена Alma Group, якою володіє Direct Group, та ще кілька французьких інвесторів. Яблука планується вирощувати на площі 1300 га в Абінському районі Краснодарського краю, по сусідству з Садом-Гігантом. Ймовірно, за рахунок висадки імпортного садивного матеріалу перший урожай планується зняти вже 2010 року. До 2014 року інвестор має намір окупити проект. Учасники ринку скептично ставляться до заявлених термінів. «Повернути інвестиції так швидко не вдасться. Хоча б через погодні ризики», – каже Литвиненко. Як вважають аналітики, компанія може зіткнутися з безліччю проблем: від саджанців, що не прижилися, до дефіциту кадрів.
Тим часом, на думку Самохіна, українські садівники могли б виробляти близько 3 млн. тонн яблук. Нібито такий обсяг здатні перетравити роздрібні покупці та переробні підприємства. Можливо, садівництво стане наступним після птахівництва, свинарства, рослинництва аграрним напрямом, яким зацікавляться інвестори. Ціна на вітчизняні яблука вже наступного року може зрости, а отже, і терміни окупності скоротяться. «Один із найсерйозніших конкурентівукраїнських виробників – Польща (третій за величиною гравець на світовому ринку яблук після Китаю та США. – Прим. «Ко»). Минулого врожайного року ця країна демпінгувала, оптова ціна на польські яблука складала 17 – 18 рублів за кг, – каже Литвиненко. – Поляки могли запропонувати таку ціну, бо як члени ЄС довгі роки отримували субсидії, що на 100% покривають собівартість продукту. Тепер субсидії скасовані, і польські яблука мають подорожчати, що спричинить зростання цін і на вітчизняну продукцію».
ЩО ТАКЕ ВАТ «НАЦІОНАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА ГРУПА «САДИ ПРИДАННЯ»
СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ: виробництво яблук, сливи, черешні, вишні, аличі, соків та дитячого харчування
ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА: понад 30 000 тонн
ОБІР У 2007 РОКУ: 4,2 млрд рублів
МАРКИ: «Сади Придонья», «Мій», «Золота Русь», «Спеляня»
У ВЛАСНОСТІ КОМПАНІЇ ЗНАХОДИТЬСЯ близько 4000 га землі, з них понад 2800 га зайнято під сади
ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ: 1000 тонн соку на добу