Функції Держави у Ринковій Економіці

У ринкових умовах господарювання державне регулювання економічної ситуації є заходами контролюючого, законодавчого, виконавчого характеру, які здійснюються державними правомочними органами та громадськими організаціями з метою стабілізації, оптимізації та адаптації існуючої економічної системи до змінних умов ринку.

Для країн колишнього соцтабору функції держави у ринковій економіці особливо чітко виявилися у період переходу від планової економіки до ринкового господарства, яке мало базуватися на новій формі власності – приватній.

Інфраструктура ринкової економіки – це комплекс галузей та сфер діяльності виробничого та невиробничого характеру, які забезпечують повноцінне функціонування ринку. Вона включає банки, біржі, страхові компанії, посередницькі структури, консалтингові, маркетингові, аудиторські організації, транспорт, засоби ділової комунікації, інформаційні системи, систему підготовки кадрів, тощо. Усі ці інститути своєю діяльністю полегшують здійснення товарообміну, підвищують ефективність діяльності окремих елементів економіки. В Україні більшість із перелічених елементів перебувають у стадії вдосконалення, а деякі – ще у стадії становлення.

Під час криз держава прагне стимулювати купівельну активність та попит на товари, заохочувати капіталовкладення та контролювати зайнятість населення. Приватному капіталу надаються фінансові пільги. У ситуації тривалого економічного зростання держава навпаки повинна гальмувати зростання попиту, виробництва та капіталовкладень, щоб запобігти надвиробництву та перенакопичення капіталу, що здатне призвести до кризинадвиробництва в майбутньому.

Держава регулює економіку за допомогою різних засобів: адміністративних (не пов'язаних з матеріальними стимулами та базуються на заборонах та примусах) та економічних. До останніх належать кошти кредитно-грошової політики та бюджетної політики.

---