Функції філософії

1.Функції філософії - основні напрямки застосування філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення.

Прийнято виділяти наступні функції філософії:

2.Світоглядна функціясприяє формуванню цілісності картини світу, уявлень про його устрій, місце людини в ньому, принципів взаємодії з навколишнім світом.

Методологічна функціяполягає в тому, що філософія виробляє основні методи пізнання навколишньої дійсності (див. питання 3 "Предмет та методи філософії").

Думково-теоретична функціявиявляється у тому, що філософія вчить концептуально мислити і теоретизувати — гранично узагальнювати навколишню дійсність, створювати розумово-логічні схеми, системи навколишнього світу.

Гносеологічна— одна з основних функцій філософії — має на меті правильне та достовірне пізнання навколишньої дійсності (тобто механізм пізнання).

Ролькритичної функції- ставити під сумнів навколишній світ і існуюче знання, шукати їх нові риси, якості, розкривати протиріччя. Кінцева задача цієї функції - розширення меж пізнання, руйнування догм, окостенілість знання, його модернізація, збільшення достовірності знання.

Соціальна функція- пояснити суспільство, причини його виникнення, еволюцію, сучасний стан, його структуру, елементи, рушійні сили; розкрити протиріччя, вказати шляхи їх усунення чи пом'якшення, вдосконалення суспільства.

Виховно-гуманітарна функціяфілософії полягає в тому, щоб культивувати гуманістичні цінності та ідеали, прищеплювати їх людині та суспільству,сприяти зміцненню моралі, допомогти людині адаптуватися у навколишньому світі та знайти сенс життя.

Прогностична функціяполягає в тому, щоб на підставі наявних філософських знань про навколишній світ і людину, досягнення пізнання спрогнозувати тенденції розвитку, майбутнє матерії, свідомості, пізнавальних процесів, людини, природи та суспільства.