ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИХОДИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ ТАЗОБЕДРЕНОГО СУСТАВА ПІСЛЯ ІМПЛАНТАЦІЇ КОРОТКОГО
Мета : обґрунтувати доцільність застосування коротких стегнових компонентів шийної фіксації у молодих пацієнтів у порівнянні зі стандартними компонентами під контролем кінематичної комп'ютерної навігації.
Матеріали та методи дослідження
За період з 2013 до 2014 року первинне ендопротезування (212 операцій) з подальшим обстеженням виконано у 210 пацієнтів з патологією кульшового суглоба. У двох пацієнтів виконано одночасне білатеральне протезування. Вік пацієнтів становив 38±4,5 років і коливався від 22 до 58 років. Кількість чоловіків – 135 осіб, жінок – 75 осіб. За нозологічними формами основного захворювання пацієнти розподілилися таким чином: ідіопатичний коксартроз – 137 (65,2 %) пацієнтів, аваскулярний некроз головок стегон (АНГБ) – 73 (34,8 %) пацієнта. Пацієнти з диспластичним коксартрозом до дослідження не включалися через особливості анатомії та оперативного лікування. Застосовано такі типи ендопротезів: Aesculap (стандартний стегновий компонент Bicontact) – 89 (42 %) пацієнтів, Aesculap (укорочений стегновий компонент Metha) – 73 (35 %) пацієнта, Writh (стандартний стегновий компонент Profemur) – 25 (12 %) пацієнтів, DePuy (стандартний стегновий компонент Trilok) – 23 (11%) пацієнта. Імплантація стандартних стегнових компонентів Bicontact та коротких Metha проводилася із застосуванням системи кінематичної комп'ютерної навігації OrthoPilot виробництва компанії Aesculap. Тривалість оперативного втручання у пацієнтів із застосуванням комп'ютерної навігації становила 60 ± 7,0 хв і коливалася від 50 до 75 хв, а в пацієнтів без застосування системи навігації тривалість становила 52 ± 5,0 хв із коливаннями від 40 до 58 хв.
Без додаткової опори перед операцією моглипересуватися 53% пацієнтів.
Залежно від варіанта імплантованого стегнового компонента при ендопротезуванні кульшового суглоба пацієнти були розділені на три групи.
У першу групу увійшли 73 пацієнти, яким під контролем системи комп'ютерної навігації імплантували ендопротез Aesculap з коротким стегновим компонентом шийної фіксації Metha. Середній вік пацієнтів у цій групі становив 33 ± 2 роки.
Другу групу склали 89 пацієнтів, яким під контролем кінематичної комп'ютерної навігації було імплантовано ендопротези Aesculap зі стандартним стегновим компонентом Bicontact. Середній вік пацієнтів становив 41±2,5 років.
До третьої групи увійшли 48 пацієнтів, яким було імплантовано ендопротези DePuy (23 пацієнти) та Writh (25 пацієнтів) (зі стандартним стегновим компонентом проксимальної фіксації Trilok та стандартною стегновою ніжкою Profemur відповідно). Середній вік пацієнтів становив 47±3 роки.
Усі пацієнти оцінювалися клінічно до та після операції із заповненням шкали Харріса. Додатково проводилася суб'єктивна оцінка стану комфортності пацієнтів із використанням візуально-аналогової шкали. Відмінні результати відповідали 91–100 балам, хороші – 81–90 балів, задовільні – 71–80 та погані – менше 70 балів за шкалою Харріса.
Було простежено результати 196 (92 % всіх спостережень) операцій у терміни від 6 місяців до 2-х років, середній період спостереження становив 15 місяців (95 % ДІ, від 6 місяців до 24 місяців).
Результати дослідження та їх обговорення
У всіх представлених групах відновлювальний період проходив наступним чином: на 1–2 добу після операції пацієнти починали сідати у ліжку, займатися лікувальною фізкультурою на апаратіпасивної реабілітації «Артромот» під наглядом інструктора з лікувальної фізукультури, на 2–3 добу вставали та приступали до ходьби на милицях із дозованим навантаженням на оперовану нижню кінцівку. Середній час перебування у стаціонарі становив 18 ± 2 дні. До ходьби без додаткової опори хворі приступали через 3±0,1 місяця, продовжуючи займатися лікувальною фізкультурою. Контрольні огляди пацієнтів проводилися в термін 6 місяців з моменту виписки зі стаціонару через 1 рік і через 2 роки.
Середні показники шкали Харріса після операції були високо статистично значущі (p