Галілеєв спусковий механізм годинника

Галілеєв спусковий механізм годинника— винахід італійського вченого Галілео Галілея, зроблений ним приблизно в 1637 році. Галілей почав досліджувати властивості маятників приблизно з 1602 [1] і незабаром дійшов висновку, що період коливання маятника залежить від його довжини, але не залежить від маси, і цю властивість маятників можна використовувати для відмірювання рівних проміжків часу (наприклад, у наукових експериментах або у музиці). Механічний годинник, що існував до XVII століття, використовував у своїй конструкції маховик, був дуже неточним. Використання в годиннику маятника могло значно підвищити точність їхнього ходу.
У 1637 році, коли Галілею було 73 роки, він прийшов до ідеї створення спускового механізму годинника - механізму, який забезпечує рівномірне витрачання енергії, запасеної в пружині або гирі. Оскільки до цього часу Галілей осліп, він продиктував опис устрою своєму синові Вінченцо, який намалював ескіз спускового механізму. Студент і біограф Галілея Вінченцо Вівіані описує це так:
Одного разу в 1641 році, коли я жив з ним на своїй віллі в Арчетрі, йому на думку прийшла ідея, що маятник може бути пристосований до годинника з пружиною таким чином, що природні рухи маятника усували б усі недоліки протягом годин. Але оскільки він був позбавлений зору і не міг самостійно зробити малюнки та моделі до свого винаходу, він викликав свого сина Вінченцо з Флоренції та обговорив з ним свою ідею. Зрештою, вони вирішили реалізувати намальовану схему на практиці, щоб дізнатися про проблеми, які, як правило, не передбачені в теорії.
Вінченцо Галілей розпочав виготовлення прототипу цього пристрою, але не встиг завершити його до смерті батька у 1642 році. Перший годинник з маятником був виготовлений в 1657році голландським ученим Християном Гюйгенсом.
Після створення годинника з маятником цей вид годинника залишався найбільш точним протягом трьох століть, до 1930-х років.