Творчістю цього талановитого співака захоплюються переважно ті, кому подобається французький мюзикл "Notre-Dame de Paris", в якому Гару (а саме під таким сценічним псевдонімом виступає артист) виконує головну роль - потворного горба Квазімодо. Але, зрозуміло, відомий він не тільки цим. Буквально всі сольні композиції Гару заслуговують на увагу, тому що виконані вони з такою самовіддачею, почуттям і майстерністю, що було б просто блюзнірством їх не послухати.
СпочаткуП'єрбув зразковим учнем Семінарії Шербрука, проте до 14 років щось у ньому збунтувалося. І батьки, і вчителі намагалися порозумітися з ним, але все було безрезультатно. У 1987 році Гару став гітаристом групи його однокласників, яка мала назву "The Windows and Doors" ("Вікна та двері"), і його перший виступ на сцені відбувся у шкільній залі. Після закінчення навчання хлопець іде до канадської армії як трубач. У 1992 році, коли йому виповнилося 20 років,П'єрзалишив армію і повернувся до вулиць та барів Шербрука, де співав і грав на гітарі.
До 1997 він грає в модному закладі того часу під назвою "Liquor's Store de Sherbrooke". Його господар, Франсіс Делаж, запропонував влаштовувати так звані "неділі Гару", коли він запрошував інших музикантів виступати на сцені разом із новоявленим артистом. Можна не сумніватися, що всі присутні були захоплені цими імпровізованими концертами!
Йшов час, Гару вдосконалював свою майстерність. Мабуть, сам він вважав, що, як-не-як, а вже щось він вміє, і влітку 1995 року він створює власну групу "The Untouchables" ("Les Incorruptibles"), що орієнтується на музику блюз і ритм-енд-блюз, До складу групи, крім Гару,входили ще три музиканти - тромбоніст, трубач та саксофоніст. Саме вони, "The Untouchables", супроводжували Гару в його грандіозному турі 2000 року, присвяченому виходу першого альбому співака - "Seul" ("Самотній"), що складається з 14 композицій.
Під час одного з виступів гурту у 1997 році Люк Пламондон, творець лібрето оригінальної французької версії мюзиклу "Notre-Dame de Paris", помітив артиста і зрозумів, що знайшов свого Квазімодо. Незабаром Гару постає перед суворим судом Пламондона і композитора Рішара Коччіанта, які пропонують йому виконати деякі арії з мюзиклу - знамениту "Belle" та "Dieu que le monde est injuste" ("Боже, як несправедливий світ"). Наступного дня вони повідомили Гару, що він буде Квазімодо!
Протягом двох років Гару блискуче грає Квазімодо в "Notre-Dame de Paris", переїжджаючи з Монреаля до Парижа, з Лондона до Брюсселя. У 1999 році він отримує кілька престижних премій за свою роль, у тому числі і "World Music Award" за пісню "Belle", яка, до речі, протрималася на першому місці французьких чартів протягом 33 тижнів і була визнана найкращою піснею п'ятдесятиріччя. У 2000 році Гару і кілька зірок французької постановки, зокрема, Даніель Лавуа і Брюно Пеллетье, взяли участь в англійській постановці мюзиклу, що став дуже популярним.
Після великого успіху "Notre-Dame de Paris" вже відомий широкому загалу артист Гару отримує величезну кількість різних пропозицій і стає по-справжньому знаменитим. У 1998 році він бере участь у записі альбому "Ensemble contre le sida" ("Разом проти СНІДу"), а також співає пісню "L'amour existe encore" ("Кохання ще існує"), написану Пламондоном і Коччіантом для Селін Діон, у дуеті із виконавицею ролі Есмеральди Елен Сегара.
Наприкінці 1999 рокуГару разом із усією трупою "Notre-Dame de Paris" взяв участь у новорічному шоу Селін Діон. У цей час йшла підготовка до її концерту, присвяченому прощанню з Монреалем. До речі, одну з найкращих і найгарніших, на мій погляд, пісень зі свого репертуару "Sous le vent" ("На вітрі") Гару виконав у дуеті з чудовою Селін. Наразі ця пісня знаходиться на вищих сходах хіт-парадів у франкомовних країнах.
N.B. Сімка найкращих, на мою думку, пісень з альбому Гару "Seul":
1. "Demande au soleil"; 2. "Gitan"; 3. "Sous le vent"; 4. "Je n'attendais que vous"; 5. "Seul"; 6. "Que l'amour est violent"; 7. "Au plaisir de ton corps".
|
