Гіпергомоцистеїнемія – фактор ризику серцево-судинних захворювань

Гомоцистеїн - сірковмісна амінокислота, яка є проміжним продуктом обміну амінокислот метіоніну та цистеїну. Метіонін – єдине джерело гомоцистеїну в організмі. Вміст гомоцистеїну в харчових продуктах мізерний, і потреби людини в метіоніні та гомоцистеїні забезпечуються саме метіоніном їжі. Важлива роль обміні гомоцистеїну належить вітамінам В6, В12 і фолієвої кислоті. Високий рівень гомоцистеїну в крові (гіпергомоцистеїнемія) свідчить або про порушення метаболізму гомоцистеїну; або дефіцит фолієвої кислоти, вітамінів B6, B12; або про порушення функції нирок. У нирках 70% гомоцистеїну перетворюється на метіонін. Пацієнти з нирковою недостатністю мають високий ризик серцево-судинних захворювань [3]. Ретроспективні та проспективні дослідження показують тісний зв'язок гіпергомоцистеїнемії та серцево-судинних захворювань: венозні та артеріальні тромбози, тромбоемболія легеневої артерії, інсульт та інфаркт міокарда [5, 6]. У людей з підвищеним рівнем гомоцистеїну підвищується ризик виникнення хвороби Альцгеймера та старечого недоумства [11]. При поєднанні гіпергомоцистеїнемії та цукрового діабету частіше виникають судинні ускладнення - захворювання периферичних судин, нефропатія, ретинопатія та ін. Під час вагітності підвищені рівні гомоцистеїну призводять до порушень фетоплацентарного кровообігу, що може бути причиною невиношування вагітності та безпліддя.

Результати клінічних досліджень, проведених останніми роками

Проведені клінічні дослідження (HOPE) 2 [7] та NORVIT [1] показали, що призначення фолієвої кислоти, вітаміну В6 та вітаміну В12 не зменшує кількість повторних інфарктів. Однак, Refsum H. та Smith A.D. висловили рядкритичних зауважень щодо даних, отриманих у цих дослідженнях, які є вельми ймовірними [8]:

Середні рівні гомоцистеїну, вітаміну B6, вітаміну B12 та фолієвої кислоти у пацієнтів були в межах нормального діапазону в обох дослідженнях. Тому ніякого великого ефекту очікувати не слід.
70% пацієнтів у дослідженні (HOPE) 2 отримували продукти з борошна, збагаченого фолієвою кислотою. Тому контрольна група також мала добрі рівні гомоцистеїну у крові.
Тривалість досліджень (2 - 3 роки) була дуже короткою, оскільки атеросклероз розвивається за десятиліття.
Повторний аналіз даних, отриманих у дослідженні VISP (за винятком пацієнтів з нирковою недостатністю), показав зниження кількості інсультів на 21% [9, 10].
З 1998 року в США та Канаді були введені Національні програми зі збагачення борошна фолієвою кислотою. Проведені дослідження показали значне скорочення смертності жінок від інсульту через 5 років (див. рис. 1). Рівень гомоцистеїну у крові у населення також зменшився [12].
Дослідження чоловіків і жінок віком 50 - 70 років зі збільшеними рівнями гомоцистеїну в крові показало, що при призначенні фолієвої кислоти протягом більше 3-х років рівень гомоцистеїну зменшився на 26% [2].

Зниження смертності від інсульту у жінок у США та Канаді після збагачення борошна фолієвою кислотою показано на діаграмі нижче:

Мал. 1. Летальність від інсульту у жінок у США та Канаді до та після збагачення борошна фолієвою кислотою (кількість випадків на 100.000) [12]

Середнє зниження летальності від інсульту в Канаді було -1,0% щорічно з 1990 до 1997 року і збільшилося до -5,4% щорічно з 1998 року до 2002 року (p