Глибинна та поверхнева структури З посиланням на універсальний пристрій мови деякі лінгвісти
З посиланням на універсальний пристрій мови деякі лінгвісти (особливо Chomsky 1965; Fillmore 1968) висунули гіпотезу про те, що всі пропозиції мають глибинні та поверхневі структури. Глибинна структура це абстракція, що містить всі елементи, необхідні для утворення поверхневих структур речень зі схожою семантикою.
(1) The boy sees the girl. (2) The girl is seen by the boy.
'Хлопчик бачить дівчинку'. літер. 'Дівчинка бачиться хлопчиком 5 .
сягають однієї глибинної структурі, хоч і відрізняються своїми поверхневими структурами. У кожному їх є агент (the boy), об'єкт (the girl) і дію (see). Згідно з Філлмором (Fillmore 1968), глибинна структура для обох пропозицій може бути описана за допомогою діаграми у вигляді дерева залежностей (рис. 2.1). Правила утворення поверхневих структур в англійській мові такі, що якщо об'єкт (the girl) стає суб'єктом пропозиції («суб'єкт» у даному випадку — термін поверхневої структури), то його відмінок закреслюється, а відмінок агента виражається приводом by. Зауважимо, що відмінок у Філлмора умовно позначається буквою «К». Про зміни у репрезентації глибинних структур див.: (Dі Pietro 1978, 60 - 63).
Мал. 2.1. Діаграма пропозиції The boy sees the girl
Глибинна структура, представлена нелінійно, потребує певних правил організації пропозицій поверховому рівні. СР, наприклад, таке правило: «Суб'єкт пропозиції, що виступає в ролі об'єкта, ставиться на перше місце, за ним слідує дієслово, після якого міститься агент і т.д.» В результаті застосування цього правила виходить пропозиція:
Girl is seen by the boy.
Відповідна активна форма цієї пропозиції Theboy sees the girl теж будується за допомогою низки правил реалізації, наприклад: «Якщо агент є суб'єктом пропозиції, то закреслюється; форма в об'єктному граматичному відмінку стає об'єктом у реченні, і його К також закреслюється». Застосування деяких інших правил призводить до утворення таких схожих за змістом речень:
What the boy does is see the girl.
"Те, що хлопчик робить - це бачить дівчинку".
Seeing the girl is what the boy does.
літер. 'Бачення дівчинки - це те, що робить хлопчик' і т.д.
Як підкреслює Філлмор, пропозиції з поверхневими структурами, що різко розрізняються, можуть мати однакові глибинні структури, і навпаки. Наступні пропозиції мають подібні поверхневі структури, але відрізняються своїми глибинними структурами:
Helen is easy to please. Helen is eager to please.
'Олені легко догодити'. 'Олена дуже хоче сподобатися',
Herman завжди dances with pretty girls.
Терман завжди танцює з гарненькими дівчатами”.
Herman завжди dances with wild abandon.
Терман завжди танцює з первісною невимушеністю”.
Іноді на основі кількох глибинних структур утворюються речення з ідентичними поверхневими структурами, наприклад:
Психологісти розглянули тренування patterns між chimpanzees.
chief мав антропологіст для дня*.
Коли одна поверхнева структура має дві і більше глибинні репрезентації, кажуть, що вона двозначна.
Ідею Хомського про те, що одна глибинна структура лежить в основі семантично подібних та побудованих шляхом однакових трансформацій поверхневих структур, читачі оцінюють як значний відступ від його первісної точки зору натрансформацію речень. У моделі 1957 деякі пропозиції (названі ядерними) розглядалися як утворювані від фразової структури шляхом облігаторних трансформацій, в той час як інші пропозиції (неядерні) - за допомогою факультативних трансформацій (Chomsky 1957, 61) **. Так, пропозиція у формі активу
The boy saw the girl 'Хлопчик бачив дівчинку' було результатом облігаторних трансформацій, але та ж пропозиція у формі пасиву
* Відповідно до різних глибинних структур кожна з цих пропозицій виявляється принаймні двозначною. Перше має такі значення: (1) 'Психологи обговорювали форми догляду у шимпанзе': (2) 'Психологи обговорювали з шимпанзе форми догляду'. Друга пропозиція також двозначно: (1) 'Начальник снідав разом з антропологом'; 2. 'Вождь племені мав другого сніданок антрополога'. - Прим. перев.
**Див. український. переклад: Хомський Н. Синтаксичні структури. - У кн.: «Нове у лінгвістиці. Вип. II». М: ІЛ, 1962, с. 451-452.
Дівчина була seen by the boy букв. 'Дівчинка була побачена хлопчиком' виходило на основі факультативних трансформаційних правил. У теперішній концепції Хомського обидві ці форми пропозиції (як і інші) вважаються однаково віддаленими від глибинної структури, що лежить в їх основі, а відмінності в назвах трансформацій (факультативні або облігаторні) вже не мають теоретичної значущості.
Поняття глибинної та поверхневої структури широко використовуються в КА, і якщо в основі кожної пропозиції будь-якої мови дійсно лежить глибинна структура, то можна сподіватися на те, що існує певна глибинна структура, загальна для всіх мов, і що особливості кожної приватної граматики виявлятимуться насамперед у відмінностях правил переходу відглибинної до поверхневої структури, специфічних кожної мови. Неважко підшукати ілюстрації глибинних та поверхневих структур та інших мовах. Наприклад, у французькій мові пропозиції
Je suis intelligent Je Jeis Jean
'Я розумний' 'Я - Жан (Мене звати Жан) '
мають багато в чому подібну поверхневу структуру. Однак друга пропозиція подібна до поверхневої структури та іншої пропозиції: Jean, c'est moi 'Жан — це я'. У той же час було б граматично неправильно сказати: Intelligent c'est moi. "Розумний - це я".
Іспанська пропозиція: Se lo dio a las tres може мати значення:
'Він [вона] віддала це трьом із них' або 'Він [вона] віддав (а) це йому [їй,
Італійська пропозиція: Non mi piace il ritratto di Maria може означати або 'Мені подобається портрет [написаний] Марії' або 'Мені подобається картина, що належить Марії'.
Якщо застосувати поняття глибинної та поверхневої структури в КА двох мов, стане ясно, що найголовніша область контрасту розташовується між найбільш глибинною і поверхневою структурами. Наведені нижче приклади показують, як різницю між мовами можуть реалізуватися різних рівнях проміжних структур. Порівнюючи такі поверхневі структури, як It is raining 'Йде дощ' [англ.] і Llueve [ісп.], ми виявимо, що між ними є відмінності не менше, ніж на двох проміжних рівнях: 1) породження форми суб'єкта «it» в англійською мовою здійснюється відповідно до правила, за яким англійські пропозиції такого типу вимагають суб'єкта, тоді як в іспанській мові аналогічного правила немає; 2) модальна система англійської породжує форму прогресивного виду, що у іспанською мовою функціонує дещо інакше.
Порівнюючи англійську пропозиціюIt is raining і відповідне німецьке Es regnet, ми виявимо, що видові відмінності тут теж зберігаються, проте в німецькій, як і в англійській, у цих випадках використовується формальний суб'єкт (es = it). З іншого боку, іспанська мова має більше проміжних правил, спільних із такими мовами, як італійська. Як приклад можна навести як вирази типу исп. Llueve = іт. Piove, але багато інших можливих пропозицій. Вірш Джозефа Тусіані «La gloria del momento» двомовно, тобто. воно написано так, що може сприйматися як іспанське, і як італійське (іспанська орфографія вимагає маркування деяких наголосів, як у слові poesia поезія).
La gloria del momento
Con verde blando viene cantando la primavera: viene cantando al cielo al monte al fresco mar radiante gloria celeste musica agreste rosa infinita: sublime, santa, viene la poesia, la primavera canta.
Delira, respira con brio sereno la lira del rio
sublime, santa viene la poesia la primavera canta.
Виявляючи міжмовні відмінності, що виявляються всіх етапах сходження від глибинної до поверхневої структурі, ми цим отримуємо систему виміру подібності між мовами; при цьому ступінь близькості мов виявляється у прямій залежності від кількості та ієрархічного статусу загальних для них правил, що діють на проміжних рівнях. Так, іспанська та італійська мови мають більше загальних проміжних правил, ніж кожен із них в окремому зіставленні з англійською або німецькою мовами. Проте всі чотири мови, разом узяті, мають у своєму розпорядженні більшу кількість загальних правил, ніж кожна з них у порівнянні, наприклад, з суахілі. Нарешті, іспанська, італійська, англійська, німецька і суахілі всі разом мають загальну структуруна найглибшому рівні, оскільки всі вони є природними мовами і однаково доступні для вивчення. На цьому найбільш глибинному рівні розташовуються найголовніші елементи природної мови: ПРОПОЗИЦІЯ, МОДАЛЬНІСТЬ та ПРЕДЛОЖЕННЯ.