Глід покращить самопочуття при захворюванні щитовидки

Глід - при захворюваннях щитовидної залози

Люди з хворою на щитовидну залозу знають, як болить серце, як «стрибає» тиск і болить голова. У таких випадках полегшить хворобливий стан кущ глоду колючого.

Навесні збирають квіти, восени – ягоди, взимку можна нарізати гілочок з глоду.

♦ Столову ложку сухих квітів глоду залити склянкою окропу і настояти 30-40 хвилин, процідити. Приймати по столовій ложці тричі на день за 20-30 хвилин до їди.

З квітів глоду можна приготувати спиртову настоянку.

Робити настоянку потрібно безпосередньо біля куща. Зірвати напіврозпущені квітки і покласти в баночку зі спиртом 70 (можна і 96-градусним) у відсотковому співвідношенні 1:10. Квіти не встигають потемніти та зберігають цінні біологічно активні речовини.

Настоянка квіток глоду колючого.

♦ Одну частину свіжозібраних квітів глоду залити десятьма частинами спирту. Настояти та приймати по 3-4 краплі чотири рази на день.

Перевищувати дозу є небезпечним для здоров'я: можна викликати уповільнення роботи серця та пригнічення нервової системи.

Листя глоду діють так само, як і квіти.

Ефективні в лікуванні та плоди глоду колючого.

покращить
Ліки з плодів глоду колючого.

♦ Чайну ложку плодів глоду колючого залити двома склянками окропу, а потім томити на малому вогні 20-30 хвилин. Остудити і процідити.

Приймати по половині склянки перед сном.

Але, не забувайте, що плоди глоду скріплюють шлунок, а також уповільнюють жовчовиділення.

Людям, у яких хвора печінка, глід ПРОТИПОКАЗАНИЙ.

Можна приготувати ліки з гілочок глоду.

Настій гілочок глоду колючого.

♦ Столову ложкуподрібнених гілочок глоду залити склянкою окропу, поставити на малий вогонь і потримати 5-7 хвилин. Настояти до охолодження та процідити.

Приймати тричі на день по столовій ложці до їди.

Будь-які ліки з глоду НЕ РАДИМО пити більше трьох тижнів.

А вживання НАТОЩАК може викликати спазми та блювання. Після вживання плодів глоду не слід пити холодну воду, це сприяє виникненню кишкової кольки.

Здоров'я Вам та терпіння.

Джерело: Наталія Зубицька; Бібліотечка «Зеленої планети» № 02 (2008)