Хобі бджолярів, Нотатки бджоляра
Бджільництво як хобі
Ні для кого не секрет, що бджільництвом багато, навіть найвідоміші пасічники починали займатися просто так, для себе, для душі. Комусь вулики з бджілками діставалися у спадок, хтось дивився як працює родич, друг, сусід і теж зацікавлювався цією справою. Загалом, найчастіше знайомство та перші роки роботи з бджолами проходять на рівні хобі.
Після певного часу, деякі бджолярі, ті, хто відчуває в собі сили і потенціал, у яких існують здорові амбіції і вже є деякі знання, досвід починають замислюватися про інший бік цієї захоплюючої справи. А саме, що хобі може приносити непогану надбавку до «жалування».
Чесно кажучи, мені здається, що багато хто саме з цих думок і починає свої пошуки в даному напрямку. Але ж це не правильно. Якщо думати тільки про наживу, то нічого хорошого з цього не вийде. Бджіл треба полюбити! І саме з любові до бджіл відкривається ця дорога. Мені здається, що саме в цьому (якщо можна так висловитися) світоглядному факторі, підході до справи, процесу і криються невдачі багатьох початківців.
Ті, хто вчасно перегляне свою філософію, полюбить бджіл, відчує свою залежність від цих комах і перестане думати лише про прибуток — залишиться в нашому братстві, а решта піде шукати себе далі.
Звичайно, можна і не вести розмову про високу мораль, якщо людина за своєю натурою комерсант і організовує пасічне господарство не сама, а за допомогою найнятих професійних бджолярів. Тоді йому наша висока мораль до лампочки, а на перше місце виступає мета отримання прибутку в якомога стисліші терміни. У цьому випадку він не господар бджіл, а господар людей, які на ньогоПрацюють (вибачте вже за таке формулювання).
А ось ті бджолярі, які згодом обростають досвідом і знаннями, які самі ведуть бджіл і які перевели свою пасіку на напівпрофесійний або професійний рівень самостійно, своїми силами, своїм потом і кров'ю, усіма правдами та неправдами, коли бджільництво стало вже ремеслом – ніколи ці люди не поставлять гроші вище за бджіл. Це факт. Звичайно скрізь зустрічаються винятки, але найчастіше людина після кількох сезонів просто стає наркоманом залежним від бджіл.
Я ніколи не забуду, як у 2009 році один вусатий дядько в лицьовій сітці і з димарем мені сказав: «Куди ти лізеш?! Навіщо тобі ці бджоли? Ти ж будеш на своїй пасіці цілодобово пропадати і ніколи не зможеш усе це покинути! Ніколи!» Я тоді ці слова навіть не сприйняв серйозно. Розуміти сенс почав лише за деякий час. Кидав двічі. З різних причин. Не встигала пройти тиждень-другий, як я поспішав на пасіку вдихнути повітря з-під теплого, щойно відклеєного від рамок холстика. Думаю, що ви мене знаєте.
Як сказав Генрі Форд: «Найкраща робота – це високооплачуване хобі». З цим не посперечаєшся. Якщо людина встає вранці і думає, як би їй сьогодні схилитися на роботі, то це не справа. Від такого підходу немає нікому користі: ні працівнику, ні роботодавцю. Усі це розуміють, але миряться з такою ситуацією. А подітися, кажуть, нема куди. Ну, як же нікуди? Навіть якщо вас з'їли у вас все одно є два виходи))
Вибір пасічників – правильний вибір. Нехай навіть ця справа комусь поки і не приносить доходу, людина займається у вихідні, вечорами, викроює для бджіл вільну годину. Зате він займається творчою, корисною працею (принципова різниця зі словом «робота»), і щодо себе, своєї психіки,свого здоров'я, своєї сім'ї, і щодо природи. Поїхав на пасіку після робочого тижня, фізично трудишся начебто, корпуси тягаєш, рамоноси, бджоли цілують раз у раз, спека — дихати нічим, а приїжджаєш звідти додому відпочиваючий і сповнений енергії! Краса! Вся користь очевидна (а в деяких ще й припухлості на обличчя;))).
Так що я думаю, що кожен бджоляр має як мінімум одне хобі — його бджілку ;)
Ну, а тепер коротенько хочу розповісти про ще одне своє захоплення і розповісти коротку історію. Якщо ще не набридло - почитайте))
Велосипед - хобі бджоляра
Минулого року взимку я спалахнув купити велосипед. Думав спочатку: потрібний, не потрібний, кататися на ньому і ніколи особливо. Але хочеться, хоч ти трісну. Почав дивитися, вибирати, інтернет студіювати. Якусь інформацію знайшов, почитав, подумав. Потепліло навесні і в травні я поїхав і купив свій перший велосипед!
Приїхав на ньому прямо з магазину, захекався. Думаю: «ось ті на, 26 років, а дихалка, як у дідуся із самокруткою в руках». Періодично почав кататись. Але часу не вистачало – хотілося більше.
Влаштувався на лавці, яка розташовувалася на місці, що дуже добре продувається всіма вітрами. Став охолоджуватися на вітрі, спостерігати за хвилями та чайками, та їсти банани. Велокомп'ютер показував 48,5 пройдених від під'їзду до набережної кілометрів. «Непогано…» подумав я.
Тоді, сидячи біля берега великого озера, у мене й думки не виникало про те, як я повертатимуся додому. Я просто знав, що осідлаю двоколісного друга і доїду до хати. Велосипед дарує почуття свободи ...
Приїхав я додому, коли місяць уже чудово освітлював дорогу. Ледве ледве затягнув велосипед додому. Пройдено 97 км. Багато це чи мало не знаю, але головне, що я відчував себе тоді дужевтомленим, та й дуже щасливим!
Наступного дня прокинувся я вкрай бадьорим і не було ні натяку на депресію і занепад сил, які ще недавно долали! Відразу звідкись з'явилися варіанти з роботою і ще за кілька днів я вже працював на новому місці.
Через пару місяців народився цей сайт, як віддушина та компенсація всього того, що в мене було і раптом не стало. Влітку я впіймав свій перший дикий рій. Почав можна сказати з нуля, маючи лише знання та навички, а з матеріальної бази не було зовсім нічого, навіть свого місця, де можна було б поставити вулики. Але нічого! Все це дрібниці. Наступного року зловлю ще роїв, можливо куплю бджолопакетів. Тепер хочу показати, що фактично нічого не маючи і без істотних витрат цілком можна стати бджолярем. Було б бажання. Так, я відволікся.
Ось така історія, друзі. Тепер велосипед це моє друге хобі після бджільництва і я намагаюся регулярно виїжджати кататися на цьому диві техніки.
Ще є величезне бажання зайнятися різьбленням по дереву. Дуже подобається дивитися на різьблені наличники, віконниці, різноманітні різьблені фігурки. Але це трохи пізніше.
P.S. Зовсім забув, як це я так?! Ще одне моє хобі - це звичайно мій сайт «Нотатки бджоляра».
Друзі, а яке у вас хобі?