Ходьба найбільш фізіологічне та корисне фізичне навантаження
Більшість наукових розробок доводять: інтенсивні, особливо разові (!) фізичні вправи для організму шкідливі. І не лише через подальше тривале повернення "у вихідне положення".
Внаслідок надмірного фізичного навантаження стінки судин, ендокринні органи починають виділяти величезну кількість біологічно активних речовин, що впливають на здоров'я людини. Вам знайомий стан блаженства після важкої фізичної праці чи інтенсивного тренування? Воно виникає від того, що організм виділяє ендоморфіни – власні наркотики. Якщо в цей момент виміряти основні параметри, то виявиться, що артеріальний тиск низький, пульс неадекватно частий, різко порушені вегетативні реакції - людина або зовсім не потіє, або піт з неї ллє струмком, але за рахунок ейфорії настає переоцінка можливостей. Спортсмен потрапляє у залежність від "тренувального кайфу", і щоб випробувати його знову і знову з колишньою силою, збільшує навантаження. Поки що молодий, не відчуваєш зносу власного біологічного матеріалу. На емоційному зльоті іноді вдається навіть "стрибнути вище за голову". Але хронічна екстремальність неминуче губить.
ЯК ВИБРАТИ НАВАНТАЖЕННЯ ПО ПЛЕЧУ
Вирішувати, можна чи не можна людині регулярно навантажувати себе фізично і яким чином повинен лікар, фахівець, який враховує стан його серцево-судинної, кістково-м'язової, ендокринної та інших систем, вік, рівень підготовки. Та й підбір вправ має бути індивідуальним. Це неможливо? Тоді скористайтесь 6-хвилинним тестом: скільки ви пройдете за цей час у хорошому темпі. 600 метрів – чудово, 500 – добре, 300 – гірше, ще менше – зверніться до лікаря, не забувши сказати, коли з'являється задишка, біль у серці або литкових м'язах.
Ходьба – найбільш фізіологічната корисне фізичне навантаження. Не втрачайте своєї першої, природної здатності йти в нормальному ритмі, але не на результат, а на час (мається на увазі тривалість, а не швидкість).
Динамічні навантаження, до яких належить ходьба, ефективніші за статичні - такі, як підняття ваг.
Бадьора ходьба протягом 30-60 хвилин 3-5 разів на тиждень допомагає скинути зайву вагу, підняти настрій, покращити функціональний стан організму, наприклад нормалізувати тиск, а при артеріальній гіпертензії в середньому знизити систолічний та діастолічний АТ на 5-10 мм рт. ст. Ви йдете – зменшується активність тромбоцитів, здатних пошкоджувати судинну стінку, що надалі призводить до утворення атеросклеротичних бляшок. Крім того, знижується небезпечний рівень холестерину в крові. Ось і виходить, що той, хто йде - все далі і далі від атеросклерозу.
Навіть санаторні терренкури не такі корисні, як може здатися на перший погляд. Вони передбачають підйоми чи спуски під певним кутом. Серце б'ється то частіше, то рідше, воно намагається пристосуватися, регулює свій ритм. І артеріальний тиск відповідно підвищується, то знижується. А коли ви довго йдете рівною місцевістю в бадьорому, властивому вам темпі, ви знаходитесь у своєму звичайному фізіологічному стані, витягуєте з тренування максимум користі для здоров'я, включаєте додаткові внутрішні механізми.
Це і є відповідне життєве тренування.
А ПРОГУЛКА КРАЩЕ!
Звичайна ходьба здатна конкурувати з новомодними дієтами, заняттями на вело- та інших тренажерах-стверджують британські дослідники. Протягом 8 років вони пильно спостерігали за 7 тисячами пацієнток віком від 40 до 65 років, половина з яких робила щоденніенергійні прогулянки і дійшли висновку, що 3-4 години ходьби на тиждень (мінімум півгодини на день) знижують ризик розвитку ішемічної хвороби серця. У "спортивної" половини досліджуваних проблем із роботою серця взагалі не виникало.
Дослідники стверджують, що енергійна ходьба для жінок – ідеальна вправа. Жіночий організм охоче розлучається із зайвими калоріями, відновлює енергію швидше за чоловічий і легше тренується. Крім того, ходьба не настільки обтяжлива і виснажлива, як багатогодинні заняття на різноманітних тренажерах. Та й ходити можна в будь-який час і майже в будь-якому не надто загазованому місці. "Наше дослідження, - вважає Поль Річмонд, - має надихнути жінок на тривалі пішохідні прогулянки". З радістю приєднуємося до думки британського лікаря, тим більше що вітчизняні медичні світила давним-давно дійшли точно таких же висновків.