Хотинська фортеця – одне із семи чудес України: історична довідка, екскурсійний маршрут із Чернівців.
Хотинська фортеця
За 70 км на північний схід від Чернівців у 1000-річному Хотині на березі Дністровського водосховища розташувалася Хотинська фортеця – одне із Семи чудес України. Фортеця відкрита для відвідувачів щодня з 09.00 до 18.00 год. без вихідних (тел. (03731) 2-29-32, 2-13-73).
Із Чернівців до Хотина краще їхати через Бояни, після села Припруття на роздоріжжі тримайтеся головної дороги, яка йде вліво. За селом Недобоївці можна зробити зупинку та оглянути вітряки. Далі на роздоріжжі потрібно знову повернути ліворуч, звідки до Хотіна залишається менше 10 км. У Хотині їдьте в тому ж напрямку вулицями Шевченка та Свято-Покровською майже через все місто. Біля Дністра дорога повертає ліворуч, де й знаходиться фортеця.
Хотин – одне з найдавніших міст України, яке виникло на рубежі Х-ХІ ст. У цей час з'явився перший дерев'яно-земляний замок із поселенням біля нього. Стародавні укріплення Хотинського замку не збереглися, оскільки їх знесли під час спорудження кам'яних мурів у XIII ст. Протягом ХІ-ХІV ст. цей край входив до складу Київської Русі, пізніше – Галицького та Галицько-Волинського князівств. Так, у відомому «Списку міст українських ближніх та далеких» від 1395 р. фігурує Хотинь – «град на Дністрі-ріці». Вже тоді тут проходив міжнародний торговий шлях, який вів із головних торговельних міст Центрально-Східної Європи – Кракова та Львова – до чорноморських портів. Саме розташування на цьому шляху поблизу зручної переправи через тоді ще судноплавний Дністер і зумовило майбутню долю Хотина. Він стає торговим містом і фортецею, яка гарантувала безпеку торгівлі та захищала південно-східні межі держави.
Місто було «ласим шматком» для багатьох завойовників. Неодноразово Хотін ставав ареною кривавих битв. Невипадково тут, на березі Дністра, у другій половині ХІІІ ст. за наказом короля Данила Галицького на місці старої дерев'яної фортеці було зведено кам'яну, яка стала одним із найпотужніших укріплень Східної Європи. Протягом наступних століть фортецю неодноразово перебудовували та зміцнювали всі наступні господарі Хотина та Хотинської землі: молдавські господарі, польські королі, турецькі султани.
У 1340-х роках Хотін увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 вже належав Молдавському князівству. Молдавський воєвода Штефан III Великий значно розширив фортецю. У його правління було проведено ґрунтовну реконструкцію цитаделі: зведено прикрашені геометричними орнаментами стіни шириною 5-6 та висотою 40 метрів, п'ять веж; рівень двору піднімають на 10 метрів та поділяють на Княжий та двір Воїнів. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Протягом 14-16 ст. вона була резиденцією молдавських господарів.
На початку XVIII ст., через зростаючу загрозу експансії Укаїни на Південь, Османська Порта вирішила зробити з Хотина головний форпост на Дністрі. Протягом 1711-1718 р.р. турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших бастіонів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення усередині 20-тисячного війська. Основу укріплень представляли потужні земляні вали, бастіони та широкі рови, вимуровані тесаним каменем. У валах була зроблена ворота з вежами. У Новій фортеці збудували також мечеть із мінаретом.
У1806 р. розпочалася чергова українсько-турецька війна, на початку якої царська армія захопила Хотинську фортецю і утримувала її до підписання Бухарестського миру 1812 р. За його умовами вся територія між Дністром та Прутом увійшла до складу української імперії, отримавши назву Бессарабія. У першій половині ХІХ ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувалися оборонні споруди. Але через нові тенденції у військовій тактиці Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення і її передали міському управлінню.
Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут люблять проводити свята козацької доблесті та знімати фільми. Стіни твердині над Дністром можна побачити в багатьох кінострічках: «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба» та ін.
Якщо Ви відвідали Хотин у першій половині дня, то варто ще заїхати до Кам'янця-Подільського (20 км звідси). Для цього поверніться на автотрасу, переїдьте міст через Дністер і прямуйте далі головною дорогою аж до Кам'янця-Подільського. У самому місті спочатку їдьте в тому ж напрямку проспектом Грушевського, потім на перехресті з вул. Князів Коріатовичів поверніть ліворуч і цією вулицею проїдьте до річки Смотрич. Переїхавши міст, Ви потрапляєте до старого міста, де знаходиться Кам'янець-Подільська фортеця.
Путівник Чернівцями
За підтримки кафедри географії та менеджменту туризму Чернівецького національного університету