І чому люди не літають як птахи

Люди завжди хотіли літати. Усі наші мрії завжди були про небо. То ми заздрили птахам, то намагалися спорудити крила і відлетіти до Сонця. Найщасливіші навіть розбивалися у своїх небесних колісницях, але на мить могли відчути, як це літати! Найсвятіші істоти в нашому сприйнятті — ангели — теж могли літати… У них за спинами красувалися два білі крила. Вони борознили простір, передаючи послання людям.

А потім люди настільки освоїли фізику, що їхні мрії забрали їх спочатку до найближчого простору, а потім і до самого космосу, і навіть до Місяця!

Людина не може літати сама, її фізичні особливості не дозволяють їй мати крил. Та й як можна взагалі уявити людину з крилами? Адже тоді виходить, що він матиме шість кінцівок, і він уже буде зовсім і не людина. Потрібно вибрати або руки, або крила. Що б ви обрали? Та й… Щоб літати, треба мати плоску та маленьку голову з маленьким мозком, який не здатний зрозуміти закони фізики. А ще треба мати вкрите пір'ям тіло та бажано теж плоске. Якщо опустити решту анатомічних подробиць: щоб літати, потрібно перетворитися на птицю.

Природа створила все ідеально. Птахи – літають. Люди ходять і бігають. А ще у нас досить великий мозок, який може створити залізного птаха і задовольнити цікавість і, нарешті, пролетіти як птах над нашою планетою. Ми літаємо, але не як птахи. І мабуть, це добре! Адже ми народилися людьми, а отже, комусь це дуже потрібно.