Інфекційні артрити

До цієї групи відносять хвороби суглобів, при яких чітко простежується зв'язок з інфекційним початком Класифікація інфекційних артритів. Інфекційні артрити поділяються на гострий бактеріальний (септичний) і реактивний (асептичний) артрит. Гострий бактеріальний артрит може викликатись специфічною (туберкульозний, гонорейний, сифілітичний, актиномікотичний) та неспецифічною інфекцією.
Гострий бактеріальний артрит Збудники гострого бактеріального (септичного, гнійного) артриту: золотисті стафілококи, стрептококи та грамнегативні бацили. Причини: • одонтогенні та неодонтогенні запальні процеси щелепно-лицевої області (абсцеси, флегмони, фурункули, карбункули); • локалізація первинного інфекційного вогнища у легкому, кишечнику, жовчному міхурі, сечовивідних шляхах; • хірургічні втручання у хворих із порушеннями імунної системи; • виникнення метастатичних артритів у осіб похилого віку за наявності цукрового діабету, злоякісних новоутворень, уремії, ревматоїдного артриту, кристалічного синовіту; • прийом імунодепресантів.
Клінічна картина. Хвороба починається гостро, як правило, в одному з скронево-нижньощелепних суглобів. Перша клінічна ознака – біль, що посилюється при найменшій спробі руху нижньої щелепи. Біль іррадіює у вухо, скроневу ділянку, шию. При зовнішньому огляді відзначається локальна гіперемія шкіри із підвищенням температури, набряк. Пальпація області суглоба та суглобової головки викликає різку болючість. Відкриття рота обмежене або неможливе, бокові рухи нижньої щелепи відсутні. Прикус вимушено відкритий, оскільки змикання зубів різко посилює біль у суглобі. Мають місце загальні симптоми інтоксикації. Лабораторні показники кровівказують на наявність гострого запального процесу у організмі. Протягом 3-4 діб від початку захворювання в порожнині суглоба може з'явитися гнійний ексудат і виділений збудник. При рентгенологічному дослідженні скронево-нижньощелепного суглоба єдиним симптомом може бути повне порушення функції. При гнійному артриті лише на 10-14 день від початку хвороби можна виявити незначне звуження суглобової щілини та обмежений остеопороз кісткових відділів суглобових поверхонь.
Лікування. У гострій стадії 1. Створення спокою для суглоба (іммобілізація нижньої щелепи за допомогою міжщелепного лігатурного зв'язування та розвантажувального пелота, щелепна висококалорійна, вітамінізована дієта). 2. Антибіотикотеранія з урахуванням чутливості до них мікробної флори. 3. Нестероїдні протизапальні препарати (вольтарен, індометацин, ібупрофен, артрекс). 4. Антигістамінні препарати (димедрол, супрастин, тавегіл). 5. Седативні та нейролептичні препарати (мікстура Бехтерева, еленіум, тріоксазин). 6. Фізіотерапевтичне лікування: електрофорез із новокаїном, фонофорез із гідрокортизоном, синусоїдальні модульовані струми, діадинамічні струми, лазеротерапія. 7. Місцево: аплікації 20% димексиду з додаванням гідрокортизону, анальгіну. 8. У гнійній стадії – аспірація гною через широку пункційну голку та внутрішньосуглобове введення антибіотиків, за необхідності – хірургічне дренування суглоба.
Підгостра стадія (через 2-3 тижні) Терапія, спрямована на відновлення зруйнованих тканин суглоба, профілактика утворення грубих рубцевих змін: препарати, що покращують мікроциркуляцію: Но-шпа, нікошпан, трентал; • біогенні стимулятори: ФІБС, алое, гумізоль, бешофіт; • антиоксидантні комплекси, вітаміни; •ферменти: лідаза, ронідаза. Фізіотерапевтичне лікування: електрофорез лідази на 20% димексиді, теплові процедури: грязьові, парафінові або озокеритні аплікації. Доцільним є чергування електрофорезу з тепловими процедурами. Лікувальна фізкультура, що складається з комплексу вправ для мімічних та жувальних м'язів, лікувальний масаж обличчя.
Реактивні артрити Реактивні артрити – група запальних хвороб суглобів, при яких чітко визначається патогенетичний зв'язок з конкретною інфекцією, але в ураженому суглобі збудник захворювання та відповідні інфекційні агенти відсутні. Джерела ураження суглоба: стрептококова, хламідійна, єрсиніозна, дизентерійна та сальмонельозна інфекція, аденовірусна інфекція, одонтогенна та носоглоточна інфекція.
Клінічна картина: 1. Хронологічний зв'язок з інфекцією (виникають одночасно з епізодом інфекції або через 1-2 тижні). 2. Наявність інших ознак системного процесу. 3. Гострий початок, яскраві клінічні прояви, повний зворотний розвиток після усунення основної причини захворювання. 4. При загостренні дрімучої інфекції (ГРВІ, ангіна та ін) можливі рецидиви реактивного процесу в суглобах. 5. При сальмонельозних, ієрсиніозних та дизентерійних артритах суглобовому синдрому частіше передують кишкові прояви. Відрізняється від септичних більш легким перебігом та відсутністю ознак гнійного ексудату в суглобовій порожнині.
Лікування реактивних артритів відповідає лікуванню бактеріальних артритів. Однак призначення антибактеріальних препаратів буває доцільним лише при виявленні інфекційних вогнищ, що підтримують реактивне запалення у суглобах.