Інна Жиркова про шлюб із півзахисником збірної України з футболу «Моє життя підпорядковане його графіку»

Нагадаємо, що Інна у 2012 році здобула титул «Місіс Україна», проте згодом відмовилася від нього через особисті обставини.

— Інно, привіт. Ваш чоловік уже відлетів до Бразилії, а ви, мабуть, пакуєте валізи?

— А як ви зазвичай вболіваєте за чоловіка, коли доводиться залишатися вдома?

— Матчі ми завжди дивимося всією родиною, з батьками та дітками.

Одягаємо футболки з Юриним номером і вболіваємо. Часто збираємось і їдемо до нашого щасливого столичного ресторанчика: щоразу, коли ми дивимося в ньому футбол, наші виграють. Але цього разу ми маємо інші плани. Я з дітьми та батьками під час Чемпіонату перебуватиму в Туреччині, у нас там буде велика компанія з дружин інших футболістів. Слідкуватимемо за грою всі разом!

— Ви дружите із дружинами футболістів?

— Так, уже багато років. Причому не лише із нашого клубу.

— Як за такого щільного тренувального графіка у Юрія Вам вдається зберігати міцний шлюб?

— Доводиться тяжко, особливо мені. Просто хочу вже почати чимось займатися. А часу на це катастрофічно не вистачає, кожна вільна хвилина йде на чоловіка та дітей. Якщо в Юри збори, я збираю валізу і вилітаю за нею, щоб хоч дві години на день ми мали можливість побути разом. Моє життя підпорядковане його графіку. Але я мрію про самореалізацію.

— А чим ви хотіли б займатися?

— Маю дуже багато планів. З дитинства я сама шила собі сукні, співала, ходила на танці. Мені не хочеться просидіти все життя вдома. Діти підростають, тому незабаром замислюсь про кар'єру.

— А думок щодо поповнення сімейства не виникало?

Цього хоче насамперед Юра, адже він виріс у великій родині, уйого два брати та сестра. Я не проти. У мене тільки брат, і я все життя мріяла про сестричку. Тому, гадаю, мої діти будуть раді доданню. Але я розумію, що ще зарано. Раніше думала, що коли Діма та Мілана підуть до школи, можна буде знову завагітніти. А тепер виразно бачу, що буде взагалі не раніше. Адже уроки треба зробити, на заняттях розвезти.

— А чи маєте ви секрет виховання дітей?

- Ні. Я ніколи не виховувала дітей за книжкою чи з якихось чужих порад. Наприклад, мені раніше часто казали, що не можна втішати хлопчика, якщо він плаче.