Інверсійні сліди літаків завдають шкоди екології
Штучні хмари, створювані літаками, сприяють глобальному потеплінню
(Фото University of Reading).
Авіаційна промисловість перебуває під тиском з боку урядів розвинених країн, оскільки всім компаніям, як і власникам авто, необхідно постійно зменшувати кількість діоксиду вуглецю, що виробляється літаками. Ймовірно, надалі влада не тільки змусить авіаперевізників розробляти економічніші двигуни для лайнерів, а й переглядати їх маршрути.
Група вчених з Великобританії виявила, що літаки можуть стати більш екологічними, якщо будуть обрані траєкторії польоту, що сприяють зменшенню інверсійних слідів.
Гарний інверсійний слід – це частинки льоду, які конденсуються з водяної пари під час руху літака, що летить, як правило, на висотах близько 10 кілометрів. Однак слід утворюється не завжди: для його формування літак має влетіти в область з дуже низькою температурою та високою вологістю. Як правило, причиною виникнення сліду є відпрацьовані гази реактивних двигунів. До їх складу входить водяна пара, вуглекислий газ, оксиди азоту, вуглеводні, кіптяву та сполуки сірки. З усього цього "багатства" тільки водяна пара та сірка сприяють появі білого сліду. Частинки сполук сірки служать зародками для конденсації води, причому сам інверсійний слід може формуватися як з водяної пари, що входить до складу відпрацьованих газів, так і з пари, що входить до складу пересиченої атмосфери.
Сліди можуть залишатися в небі кілька годин, зрештою, розмиваючись і стаючи схожими на тонкі хмарки.
Вчені дійшли висновку, що літаки менше впливатимуть на глобальне потепління, якщо уникатимуть під час польотумісць, де можуть виникнути сліди конденсації. Навіть якщо це означає збільшення кілометражу польоту та збільшення викидів вуглекислого газу.
Фахівці з університету Редінга (University of Reading) виявили, що шкода для екології, спричинена інверсійними слідами, переважує навіть шкоду від звичайної авіаційної емісії вуглекислого газу.
"Якщо ми навчимося визначати області, умови в яких сприяють утворенню інверсійного сліду, то стане можливим прокладати маршрут, де літаки не утворюватимуть їх, – каже дослідник Емма Ірвін (Emma Irwin). – Може здатися, що літаку доведеться робити величезний гак, щоб уникнути інверсійного сліду. Але через кривизну Землі потрібно лише трохи збільшити відстань, щоб уникнути справді довгих слідів".
Як і звичайні хмари, інверсійні сліди можуть сприяти охолодженню, відбиваючи сонячне світло у космос. Але разом із цим вони працюють на глобальне потепління, утримуючи інфрачервоне випромінювання Землі в атмосфері і не даючи йому залишити планету, причому цей ефект переважає.
Для невеликих літаків відхилення від насичених вологою областей, що навіть у 10 разів перевищує довжину найінверсійнішого сліду (близько 322 кілометрів), здатне зменшити негативний вплив на клімат. Для великих лайнерів, які виробляють більше вуглекислого газу на кілометр, має сенс відхилення втричі більше.
Щоправда, ускладнюючим чинником є ще довгий "час життя" сліду. Він може бути в повітрі кілька годин, вуглекислий газ залишається на багато десятиліть.
Якщо дослідження кліматологів призведуть до появи нового законопроекту, то авіакомпаніям доведеться зіткнутися з додатковими витратами: наприклад, доведеться залучити допрогнозування утворення слідів синоптиків, а диспетчерам потрібно буде навчитися оперативно змінювати наявні маршрути Це своє чергу негативно позначитися на безпеці перельотів.