Історія консервів
Рівно 200 років тому було зроблено винахід, що докорінно змінило уявлення людства про можливості зберігання продуктів і значно спростило життя професійним кухарям та звичайним домогосподаркам усього світу. Йдеться про винахід консервів. До цього протягом довгих тисячоліть із збереженням продуктів були серйозні проблеми. Десь, де клімат дозволяв, їжу можна було заморозити. Але така можливість була далеко не у всіх жителів Землі. Викручувалися, як могли. Їжу клали в олію, її сушили, в'яли, у Стародавньому Єгипті навчилися зберігати продукти за допомогою меду. Але ці методи були далекі від ідеальних.
Наприкінці 18 століття у революційній Франції було оголошено конкурс на найкращий спосіб зберігання продуктів. Виграв його паризький кухар Ніколя Франсуа Аппер, який запропонував зберігати готові страви у герметичних ємностях. Історія розповідає про те, що Аппер виявив, на його думку, цікавий факт: прокип'ячені, щільно закриті пляшки із соком довго не псуються. Винахід було відразу поставлено на потік для наполеонівської армії, що постійно воювала. Тільки уявіть собі: в 1812 на привалі десь під Смоленськом французький солдат відкривав банку і обідав густим бульйоном консомі або юшкою з овочів, а на десерт - полуничним пюре. Аппер був нагороджений за свій винахід державною премією та званням "Благодійник людства". Пізніше цей заповзятливий пан відкрив на одній із вуличок Парижа магазин "Різна їжа в пляшках і коробках", де продавав виготовлені запаси в запаяних і герметично закритих пляшках. При магазині діяла невелика фабрика із виробництва консервованих продуктів. Пізніше Аппер, вже будучи «Благодійником людства», написав книгу "Мистецтво консервування рослинних та тваринних субстанцій набагаторічний період”.
Хоча пальма першості в м'ясному консервуванні належить талановитому французу, до розуму цей метод збереження продуктів довела інша людина – англієць Пітер Дюран. Він придумав і запатентував бляшанки, зручніші, ніж скляна тара. Втім світовим центром консервної промисловості дуже швидко стала не Франція і не Англія, а Америка. У Балтіморі стали випускати різноманітні верстати для автоматизованого виготовлення бляшанок. Саме тут банки для консервів набули того вигляду, який відомий тепер кожному з нас.
В Україні про французький винахід, звичайно ж, знали. 1821 року пітерська та московська публіка жваво обговорювала повідомлення журналу «Український архів» про те, як черепаховий суп, розлитий у дивовижні бляшанки, був доставлений з Ост-Індії до лондонських магазинів. Незважаючи на таку поінформованість українців, перший консервний завод з'явився в Україні в 1870 році. Основним замовником, ясна річ, була армія. У Петербурзі випускали п'ять видів консервів: смажена яловичину (або баранину), рагу, кашу, м'ясо з горохом та горохову юшку.
Відзначаючи 200-річний ювілей винаходу, Японське консервне товариство днями випустило ексклюзивну партію консервів, які, як стверджується, точно повторюють те, що їли наполеонівські солдати. Японські фахівці виготовили п'ять видів консервів за рецептами Аппера. Зокрема, японці повторили солдатське консоме, юшку з овочів, суп з відвареної яловичини пот-о-фе, меланж із квасолі з печерицями та полуничний десерт. Ці консерви були урочисто розкриті та продегустовані у токійській штаб-квартирі консервного товариства.