Я тебе не боюся
Рано чи пізно жінка замислюється про власну безпеку, і пройти курс самооборони — одне з найлогічніших рішень. Чи можливо бути психологічно підготовленою до атаки? І чи є шанс у реальній, а не умовній ситуації, не розгубитися та дати відсіч? Про це ми поговорили із Шишловою Іриною, тренером із самооборони. Ірина вже 20 років займається бойовими мистецтвами, є майстром спорту та чемпіонкою Укаїни з Джіу-Джитсу, чотириразовою переможницею Першості Укаїни з самбо, срібною призеркою Першості Укаїни з дзюдо.
— Чи зможе жінка в реально небезпечній ситуації щось зробити для самозахисту після відвідин курсів самооборони? Адже можна довго тренуватися, але все одно це імітація, умовна гра.
Я впевнена в тому, що зможе. Тому що перше, що приходить на тренуваннях, - це впевненість. Відпрацювання прийомів і відточування навичок важливі в першу чергу тим, що дають впевненість у собі, відчуття, що ви будете виявлятися в екстреній ситуації, до чого буде неготовий нападник.
—Щоб дати відсіч, чи мали хорошу фізичну підготовку? Чи це не головне?
Не головне. Якщо знати необхідні прийоми, болючі точки, якщо зуміти зорієнтуватися, то фізична форма не так важлива, як про це всі думають. Але, звісно, вона відіграє свою роль.
—А якщо нападник озброєний, є шанс захиститися?
Захиститися зброї можна, але якщо тихо володієш зброєю сам. На курсах є окремі уроки для захисту відножу, палиці, пістолета.
- Якщо напад стався, то головне завдання - втекти?
Так, я завжди кажу своїм учням: якщо є шанс - тікайте!

—В нашій країнінемає як такого поняття «самооборона», межа між самозахистом і нападом дуже тонка. Якщо перестаратися самообороною, то можна і звинувачення отримати?
Справді, грань дуже тонка. Особливо для тих, хто має розряд або звання майстра спорту: самозахист можуть розцінити як перевищення своїх навичок, і ти можеш ще більше постраждати. Але якщо твого життя загрожує реальна небезпека, то тут треба щось робити.
- Психологічний ресурс напевно важливий. Як можна себе підготувати до можливих подій, цьому навчають на курсах?
Психологічна підготовка - це дуже важливо! На тренуваннях ми завжди багато про це розмовляємо. Якщо ви боятиметеся, то нічого не зможете зробити. Якщо людина впевнена в собі, на неї не нападають. Це працює! Для прикладу, накурси приходила дівчина після того, як на неї напали. Вона змогла вирватися і втекти, алестрах залишився, величезний психологічний бар'єр. Ізняття їй дуже допомогли, вона стала впевненішою.
— Читала десь, що кричати «пожежа» чи «допоможіть» неефективно — перехожі можуть сприйняти як гру здругом. Це правда?
Не має значення, що кричати, важливо, щоб навас звернули увагу. Це шанс на допомогу з боку, і в більшості випадків люди відгукуються.
- Багато людей від страху втрачають голос, що робити, якщо він пропав?
Так, таке є. Ноздесь вам допоможе лише психологічна підготовка.
Існує безмежна кількість больових технік. Освоїти їх можна, і вони дуже ефективні. Найпростіші прийоми можна вивчити запар тренувань, інше питання що потрібне відпрацювання навички, інакше винесорієнтуєтесь в реальній ситуації. Але, повторюся, вони дуже ефективні.
—У деяких центрах замість курсів самооборони пропонують тренуваннятайбо.
Це інтенсивний, ефективний напрямок, чимось схожий на ударну техніку саеробікою. Наскільки ефективно для захисту? Сумніваюсь. Тільки реальне контактне відпрацювання в парі може привести до результату.
—Для дітей курси проводять? Чи для вміння себе захистити краще віддати дитині в бойові мистецтва?
Курсів по самообороні для дітей я не зустрічала. Сама я працювала з дітьми досить довго, вела бойові мистецтва. На тренуваннях іноді показувала прийоми, які заборонені в спорті, але можуть бути хороші для самозахисту. Вони діляться на групи: якщо захист однолітків, то це один набір прийомів; якщо від дорослої людини, там свій набір. Тут мова знову на кульових точках, але це потрібно показувати, а не розповідати.
—Авам траплялося потрапляти в небезпечну ситуацію, де довелося б застосувати ваші вміння для захисту?
Так. Була ситуація, і досить серйозна. Докладно, вибачте, розповідати про це немогу. Але ярада, що в мене будь-якому моменту вже були навички, і все закінчилося добре.

Фото героїні з особистого архіву. Ілюстрації до статті – фотобанк.

