Як будували піраміди Гізи
Декілька років тому археологи виявили порт, який, за оцінками фахівців, збудували 4600 років тому. Знахідки зроблені в Єгипті на березі Червоного моря, в районі Ваді аль-Джарф. Швидше за все призначення порту полягало в перевезенні матеріалів для будівництва Великої піраміди в Гізі. Крім гавані археологи знайшли найдавніший із відомих архів папірусів, які дають остаточну відповідь на запитання: хто ж збудував піраміди. Місця для конспірологічних теорій не залишається.
Професор університету Сорбонни в Парижі П'єр Талле розповів виданню Haaretz про те, що давню гавань його група знайшла недалеко від виявленого нею ж величезного архіву папірусів, який є найдавнішим із усіх відомих сховищ. Це сталося у 2013 році, проте невелику частину знахідок виставили в єгипетському музеї Каїра лише влітку 2016 року.
На фото: Стародавній папірус, знайдений у Ваді аль-Джарф.
Папіруси були створені за правління другого фараона IV династії Стародавнього царства Єгипту Хуфу, відомого також як Хеопс (2580 – 2550 рр. до нашої ери). Вони описують структуру держави, повсякденне життя будівельників пірамід, а також те, як доставляли будівельний матеріал з порту в Гізу. Стародавні документи дуже добре збереглися: довжина деяких листів сягає цілого метра. Знахідка остаточно спростовує розповіді про те, що єгиптяни нібито використовували неймовірні технології, які недоступні сучасній людині.
Крім того, в архіві лежали облікові записи – таблиці, що відображають щоденні або щомісячні постачання продуктів із різних місць, у тому числі й дельти Нілу. Здебільшого перевозили хліб та пиво для портових робітників. Так як гавань знаходиться далеко від Гізи,то, швидше за все, до неї заходили кораблі, завантажені міддю та мінералами, з яких виготовляли будівельні інструменти.
На фото: Руїни гавані та Якоряна березі червоного морябіляВаді аль-Джарф.
П'єр Талле вважає, що відкритий порт дає уявлення про те, як Хеопс правил, розпоряджався та організовував своїх підлеглих майже 5 тис. років тому. Фараон був не лише великим будівельником пірамід, а й купцем, адже стародавні єгиптяни торгували у всіх прибережних містах Червоного та Середземного морів. Стародавній Єгипет нерозривно пов'язані з корабельним ремеслом, вітрильні човни могли проходити щодня до 80 кілометрів і використовувалися як для торгівлі, але й військових дій.
Під хвилями, що омивають узбережжя Ваді аль-Джарф, археологи виявили монументальний пірс завдовжки 200 метрів, збудований з великих вапнякових блоків. Мабуть, він служив ще й хвилерізом, забезпечуючи тиху, безпечну гавань для пришвартованих суден. Серед знахідок також 22 корабельні якорі, поруч із якими лежало кілька великих судин та розміщувалися гончарні печі. Недалеко від причалу вчені знайшли залишки досить великих кам'яниць (30 метрів завдовжки, 8-12 метрів завширшки).
На фото: Руїни гавані Хеопса після розкопок.
Талле поділився з Haaretz міркуваннями, що, швидше за все, будівлі служили сховищами їжі та матеріалів для робітників, ночівлею для моряків, а також адміністративними центрами, які відповідали за роботу порту. Поряд з ними розкопали 99 кам'яних якорів з червоними написами – назвами кораблів, до деяких якорів навіть були прив'язані мотузки, що збереглися. Вражаюча організація для такої давньої доби!
Хеопса завжди вважали суворим наглядачем, який змушував єгиптянвіддавати 20 років свого життя на тягання брил для піраміди, яку фараон будував для свого власного звеличення. Давньогрецький історик Геродот писав, що Хеопс найняв так багато робітників, що просто тримати їх на редьці та цибулі коштувало 1600 срібних талантів (талант - це давня міра ваги, 1 талант дорівнює приблизно 30 кілограмів), тобто близько 48 тис. кілограм.
На фото: Один із більш ніж 800 папірусів, знайдених у вирізаних у скелях тунелях. Найдавніші з Архівів містять у собі плани будівництва Пірамід Гізи.