Як ефективно планувати час школяра

Зі вступом до школи дитина відчуває досить серйозні зміни в способі життя та режимі дня. З'являються нові обов'язки та навантаження.

У цей період у багатьох батьків включається потреба знайти для дитини відповідні види діяльності, які сприятимуть його гармонійному розвитку.

Як не перевантажити школяра достатком різних видів занять?Чи потрібно відвідувати якісь гуртки дітям, у яких виникають проблеми з успішністю? дитини?

Це основні питання, які будуть розібрані у цій статті.

Всім відомо, що півдня, проведені в школі, передбачають високу витрату ресурсів:

діти втомлюються у фізичному плані;
вони відчувають високу психоемоційну напругу (переживають через оцінки чи труднощі у спілкуванні);
мозок від великої кількості інформації перевантажується, що може виражатися як втома.

Таким чином,повертаючись додому, дитині конче необхідно хоча б протягом години після закінчення уроків не поспішати.

Але що диктує сучасний час?

Потрібно не запізнитися до репетитора, у секцію чи гурток. Не встигнувши зняти шкільну форму і перекусивши «на ходу» в машині у батьків, дитина так і не переключилася і знову повинна продовжувати наповнювати себе знаннями або тренуватися в будь-якому іншому виді діяльності. Добре, якщо із шести навчальних днів такий завантажений у нього лише один. Але є чимало прикладів, коли розписано весь тиждень, включаючи неділю.

В результаті скривджені та втомлені діти можуть почати висловлювати свій протест. Розглянемо динаміку, яку можна подати у вигляді рівнів:

Перший рівень. Дитина пригнічена і перестала висловлюватипозитивні емоції.
Другий рівень. У дітей з'являється дратівливість. Вони можуть грубити своїм близьким та оточуючим. Або ж інша крайність – замкнутість та відхід у свої переживання.
Третій рівень. Школярі можуть відчувати два полярні стани: підвищену ранимість або яскраво виражену агресію.

Для того, щоб ефективно спланувати час дитини, потрібно спочатку правильно розставити пріоритети. Бути круглим відмінником, перемагаючи в олімпіадах зі шкільних предметів, одночасно стати кандидатом у майстри спорту, займати Гран-прі на конкурсі піаністів – якщо подібне і буває, то це скоріше виняток, аніж приклад із життя щасливого школяра.

На консультацію прийшла молода жінка зі своєю дочкою. За словами мами, її дочка не досягає бажаних результатів в жодному виді діяльності. Розглянемо один «звичайний» день маленької другокласниці на момент звернення за консультацією.

06.00 – 07.30 – тренування з фігурного катання.

08.00 – 12.30 – школа.

13.30 – 15.00 – музична школа.

16.00 – 18.30 – виконання домашнього завдання.

19.00 – 20.30 – курси англійської мови.

На думку мами, нічого зайвого. Всі ці види діяльності необхідні її дитині. Але планка, яку підняли їй батьки, дуже висока: у школі вона має бути відмінницею, у фігурному катанні – займати найвищі нагороди, у музичній школі – перемагати у конкурсах. При цьому майбутнє дівчинки вони не пов'язують ні зі спортом, ні з музикою. За їхніми словами, вона займається там «для себе».

Дівчинка любить вивчати англійську мову та мріє бути учителем чи перекладачем. Тоді питання: чому справою, яка їй дуже подобається, вона займається в останню чергу? У той час, коли всі сили були вже віддані спорту,музики та шкільних завдань.

Займаючись з мамою дівчинки плануванням її часу, ми врахували як потреби дитини, так і виявлені пріоритети.

Заняття фігурним катанням перейшло на рівень аматорського спорту (замість шести разів на тиждень – два).
Зі спеціальної музичної школи, в якій було навантаження як для майбутнього піаніста, дівчинку перевели до звичайної школи.
Заняття англійською стали проходити не вдома у репетитора, а спеціалізованому центрі.

Побачивши їх за місяць, було приємно почути зворотний зв'язок від мами:

«У нас все чудово! Уроки робити стала швидше, на курси англійської мови біжить із задоволенням, з великим бажанням почала сідати за інструмент, а перехід до аматорської групи фігурного катання приносить їй багато позитивних емоцій!».

Відповідь проста: дівчинка перестала відчувати напругу, пов'язану з постійним тиском на неї всіх вчителів і батьків. Зверніть увагу, нічого не прибрали, але змінили навантаження і чітко розпланували час.

Суєта, пов'язана з тим, як встигнути на всі гуртки та заняття, починається у початковій школі та поступово знижується до періоду підліткового віку. На цьому етапі діти переважно домагаються свого права на рішення, які гуртки відвідувати. Чудово, якщо, окрім навчання у школі, у дітей є одне улюблене заняття, на яке вони дуже прагнуть піти та досягають там результатів. Це знижує ризик захоплення чимось корисним і навіть небезпечним.

Дітям, яким складно дається навчання, обов'язково потрібно відвідувати місце, де їм подобається, де вони успішні. Це може бути спортивна секція, творча студія, заняття танцями чи образотворчим мистецтвом.

По-перше, буде позитивний вплив на самооцінку.
По-друге, є шанси знайти їхнє покликання.

Крім навчання, до кінця тижня обов'язково має бути запланований відпочинок. Це може бути похід у кіно (театр, цирк), катання на ковзанах, роликах, зустріч із друзями, спільне хобі із членами своєї родини. Цей пункт плану чудово мотивує виконання інших дуже важливих справ.

Якщо не забувати, що після навантаження має бути розвантаження, можна досягти внутрішнього балансу та гармонії!