Як іноземців захоплює українська кухня, Завжди у формі!
1. Соління Звичні нам солоні огірки-помідори найчастіше викликають у іноземців незрозуміле захоплення. Представники різних країн в один голос говорять про те, що ніде вони не куштували таких смачних солінь, а один італієць, що часто буває в Україні, взагалі пожартував, що якби не наші традиційні закуски, робив би він бізнес в іншій країні. Однак досвід показав, що соління іноземним гостям краще подавати на блюдечку з блакитною облямівкою: каучсерфер з Данії, побачивши на балконі моєї подруги батарею бабусиних заготовок, довго і з неприхованим жахом їх розглядав, потім запитав: А чому вони такі каламутні? І що там за гілки. »- І надалі від частування відмовлявся.
2. Молочні продукти
З цього питання думки іноземців принципово розходяться. Європейці захоплюються українським молоком, ряженкою та кефіром, зазначаючи, що молочні продукти в Україні дуже різноманітні та натуральні. Натомість один американець, який звик до ультрапастеризованого молока, яке вони в Штатах купують у каністрах об'ємом 5-7 літрів, постійно скаржився, що «молоко дуже сире, пахне дивно, і живіт від нього болить».
Пояснити іноземцю, який ніколи не бував в Україні (або хоча б у Польщі, там ця страва теж у пошані), що таке холодець, не маючи під рукою наочного прикладу, нереально. Усі діалоги в цьому напрямі розгортаються за однією і тією ж схемою: закордонні гості ставлять мільйон уточнюючих питань, роблять великі очі, потім стомлено махають рукою і кажуть щось на кшталт: «Ні… українські дуже дивні». Коли холодець все ж таки з'являється на столі, реакція на нього дуже неоднозначна, починаючи від «А що, вже час десерту?» і закінчуючи "Фу, боже, желе з м'яса!". Втім, більшість тих, хто все-таки наважується спробувати цей «м'ясний»десерт», залишаються в захваті і потім впевнено називають холодець однією з улюблених українських страв.
5. Борщ Цей суп, як відомо, є одним із головних стереотипів про Укаїну нарівні з горезвісними ведмедями з горілкою та балалайками (мало кого цікавить, що це, строго кажучи, українська страва). Однак далеко не всім він припадає до душі: більшість іноземців під словом «суп» розуміють бульйон чи крем-суп, від наваристих українських щій чи розсольника з мільйоном інгредієнтів вони дивуються.
Великим здивуванням для мене став той факт, що багато іноземців вкрай підозріло ставляться до українських (вірніше сказати радянських) салатів: «Олів'є», «Мімозі», оселедця під шубою та багатьом іншим. Коли я спробувала з'ясувати, в чому справа, відповідь виявилася простою: бентежить їх те, що в них занадто багато складових і всі вони занадто дрібно порубані. Акуратних закордонних гостей лякає, що вони «не розуміють, що їдять»: традиційний «Цезар» з великими шматками курки на листі салату вселяє їм набагато більше довіри.
7. Кисель Цей знайомий нам з дитинства напій не розуміє ніхто, крім фінів: по-перше, вони самі великі шанувальники киселя у звичному для нас вигляді, по-друге, один із найпопулярніших фінських десертів — дуже густий холодний компот з фруктами, які їдять ложкою (і це вже дивує самих українців). Інші іноземці позбавлені можливості насолодитися киселем, оскільки їх надто займає питання, чи це напій чи десерт.
Окрошка — королева диваків української кухні. По-перше, сам собою смак квасу щиро дивує більшість іноземців; найшикарніший опис квасу, який мені доводилося почути, звучав так: «Ну… це як трохи зіпсоване пиво. Солодка. І дуже несмачне».Коли намагаєшся пояснити людям, що цим зіпсованим пивом зараз заллють не менш підозрілий салат «Олів'є», більшість практично втрачають розум. Екстремала, що наважився скуштувати цю диявольську суміш, я зустріла всього одного разу, і, судячи з лиця, про своє рішення він шкодував. Слід зазначити, що, незважаючи на всі несподіванки української кухні, вона не втрачає своєї популярності: знайти український ресторан не складе труднощів у більшості країн світу.
