Як я намагалася повернути віджатий айфон і нарвалася на кримінального авторитету • Портал Компромат
Натомість у світі багато дисонансу та людей з айфонами, які регулярно користуються послугами метро. Я одна із них. І все б нічого, але на одну мене припадає величезна частка у статистиці крадіжок. За перші півроку 2015 року я подбала про роботу для нашої доблесної київської міліції цілих два рази: спочатку це був дорогий серцю і гаманець айпад, який у тандемі з тим самим гаманцем витягли у мене в маршрутці, а ще через кілька місяців я знову відповідала на звичні питання і підписувала заяву, але тепер уже про крадіжку айфону.
Вийшла і зраділа, що не менш дорогий фотоапарат залишився при мені. Подякувала за це вищим силам, потім ще по чотири рази перевірила всі кишені, щоб переконатися, що титул «Лох року» знову мій. Так-так, я стала лауреатом цієї престижної премії.
Пішла протореною доріжкою, прямо в комірчину до міліціонера, що чергував у цей пізній час (стрілки невблаганно рухалися до позначки 12, і не дня, а самої що ні на є ночі).
Історія на цьому не закінчилася, це було, так би мовити, лише початок. Не чекала і не сподівалася, але через місяць пролунав дзвінок:
Образ у моїй голові був створений моментально: коротко стрижений кремезний чоловік, тіло якого прикрашене наколками, погляд суворий і безапеляційний. І не помилилася! Саня скинув мені свої дані та профіль у соцмережі. Наколки є, не прогадала.
Як ви розумієте, я підозрювала змову. Проте ні довести, ні перевірити факт його наявності я не могла – нас поділяли сотні кілометрів. Повірити на слово і погодитись — навіть для мене це було занадто.