Як мурашки вчилися дорогу переходити
В одному місті на Квітковій вулиці у величезному мурашнику жила родина мурах: мама-мурашка, тато-мурашка та п'ять хлопчаків-мурашок. Наймолодшого звали – Хоуп. Він був хоч і найменший, але найрозумніший і найрозважливіший мураха. Але мама та тато любили всіх дітей однаково, адже для батьків усі діти рівні. Діти підростали і прийшов той день, коли треба було відправляти їх до школи. Школа знаходилася не далеко, але щоб до неї дістатися, треба було перейти через дорогу, якою їздили машини. І ось наші малюки вирушили в дорогу. Дійшовши до проїжджої частини, вони зупинилися.
— Біжимо, — крикнув найшвидший мурашка на ім'я Мурав, і вже приготувався було тікати. - Стійте! – сказав Хоуп. - У цьому місці не можна переходити дорогу. Там стоїть світлофор і на дорозі намальована «зебра». Ось там ми й перейдемо дорогу. Всі мурашки кинулися до того місця, де стояв світлофор і хотіли вже крокувати на проїжджу частину, але найменша мурашка знову їх зупинила: - Брати мої, ви знову все робите не так! - Що знову не так? - обурився Мурав. – Ми ж переходимо дорогу, де ти сказав. - Цього не достатньо, - пояснив Хоуп. А зупиняться вони тільки тоді, коли спалахне червоний сигнал світлофора.
Цієї хвилини зелений сигнал світлофора почав блимати, змінився на жовтий, а потім на червоний. Машини зупинились.
- Ось тепер у дорогу! - сказав Хоуп і повів братів через дорогу.
Отак мурашки й потрапили до школи. Там вони дізналися багато нового і, звісно, вивчили правила дорожнього руху.