Як перестати турбуватися і почати жити, Жива психологія” з Надією Резниковою
Коучинг, психологія, психотерапія, гіпноз…
Як перестати турбуватися і почати жити.
Ех, дорогий Дейл Карнегі давним-давно канув у Лету, а його ідеї продовжують і досі наповнювати ілюзіями серця та голови людства. Всі ці роздуми про те, як перестати турбуватися, ні що інше як ілюзія, що заманює людину далеко-далеко від своїх власних ресурсів та можливостей жити життям, яким вона хоче. Неможливо зупинити тривогу ні медитацією, ні вмовляннями, ні навіюваннями, ні аутотренінгом, ні навіть усвідомленням і розумінням, і тим більше не силою волі.
Здається, я зараз говорю жахливі речі. Я, у буквальному значенні слова, відбираю всі види зброї в цій нерівній боротьбі людини з тривогою. Я й сама, чи через недосвідченість, чи через неграмотність, йшла за клієнтом у його бажанні заглушити тривогу. У мене мало що виходило, як і у багатьох психологів та психотерапевтів. І зараз я розумію, як же добре, що природа набагато сильніша за звичайне людське невігластво, коли через незнання і нерозуміння, людина кидається викорінювати в собі все, з чим не знає, що робити!
Тривога, що виникає в людині, — потужне джерело енергії, спрямоване на вдале вирішення ситуації. Тривога виникає майже завжди, коли внутрішні чи зовнішні обставини вимагає від людини будь-яких дій, яких вона не робить. По суті, тривога — це внутрішня сила, що стримується. Вона зникає, витрачається, розчиняється, реалізується і виражається виключно у дії!
Я вже давно не працюю із тривогою безпосередньо. Для мене це можливість зміни, яка відкривається перед людиною, що прийшла до мене на терапію. І я бачу, що найчастіше людина зупиняє себе, бо не вірить усвої можливості зробити щось. І тоді це питання впевненості у собі. Безглуздо трусити повітря найграндіознішими гіпнотичними трансами, спрямованими на заспокоєння тривоги, якщо потрібно допомогти людині відновити свою віру і силу. А вже з цим гіпнотерапія справляється швидко та ефективно!
Звичайно, не завжди справа лише у впевненості. Тривога дається взнаки, коли певний результат або результат справи є дуже важливим для людини. Люди по-різному чинять у такій ситуації. Хтось цілком віддається мандражу, намагаючись себе заспокоїти алкоголем, абстрактними заняттями, прогулянками, читанням. Хтось спрямовує цю енергію на підготовку або те, що залежить в конкретній ситуації від самої людини. У будь-якому випадку, найкращим варіантом буде той, який поглинає ваші почуття та увагу, висмикуючи з тривожного стану.
Проблема сучасної людини в тому, що вона просто перебуває в тих станах, що народжуються в її тілі. Мало хто замислюється, що у почуттів є не тільки причина, а й мета. Якщо виникла тривога, людина турбується….. турбується…. потім ще тривожиться. потім психує на те, що турбується, і все одно турбується.. знову турбується.. і так, як снігова грудка, привід за приводом, зростає рівень тривожності.
Тому, я хочу вас попросити, якщо раптом, ви відчули тривогу, що зароджується всередині, Зупиніться! Довіртеся тому, що відбувається у вас усередині, і запитайте себе: ЩО Я В ЦІЄЇ СИТУАЦІЇ ЧЕКАЮ ВІД СЕБЕ? (Яка дія для мене найправильніша?). А далі, виберіть найприйнятніший і найгідніший спосіб поведінки і ДІЙТЕ.
До речі, деякі люди відчувають почуття тривоги як почуття трепетного і хвилюючого збудження, і докладають чималих зусиль, щоб випробувати його знову, кидаючись,наприклад, різні екстремальні види спорту або ризиковані підприємства.
Пародоксальний у мене висновок виходить, щоб перестати турбуватися — треба почати жити (що буквально розуміється як «робити щось»)! Наповненого вам життя, дорогий читачу, і хвилюючої тривоги!