Як розмножити грибницю печериць
З досвіду українських грибівників.
Посадковий матеріал печериць – стерильна грибниця – часто виявляється дефіцитом, особливо у сезон посадки. Але ж грибівники, що постачали Москву свіжими печерицями ще наприкінці XIX ст., уявлення не мали про стерильну грибницю, вироблену заводським способом, і при цьому збирали чималі врожаї.
Тому спробуємо звернутися до досвіду українських городників, які успішно вирощували печериці, не маючи стерильної грибниці. Щоправда, по 20 кг з 1 м2, як зараз, вони не отримували, але вдвічі менший урожай був їм під силу, а це теж чимало і цілком може задовольнити любителя грибника. Туг і для своєї родини грибів вистачить, а за бажання і на продаж дещо залишиться. Такий урожай цілком виправдовує вкладені кошти та витрати праці.
Способи заготівлі та використання дикорослої грибниці.
Другий спосіб. Зібрану за першим способом фібницю розмножують у теплиці, парнику або підвалі в ящиках з компостом, приготованим так само, як і для вирощування самих фібів. І тут компост найкраще робити з кінського гною. Шар компосту в ящиках повинен бути близько 60 см. На глибину 10 см вносять шматки заготовленої грибниці (краще свіжої) з відстанню між ними 25-30 см. Щоб субстрат не пересихав, зверху насипають вологий перегнійний ґрунт шаром 5 см. Через два тижні на поверхні ґрунту починає з'являтися грибниця у вигляді білого нальоту. Температура у приміщенні у цей час має бути 20-25 °С.
Коли основна товща субстрату буде пронизана тонкими білими нитками (про це можна дізнатися, якщо обережно розкопати субстрат в окремих місцях), шматочки грибниці виймають і підсушують в тінистому місці. Потім їх складають у кошики та зберігають до посадки в сухому прохолодному приміщенні.Така грибниця врожайніша, ніж дика, нерозмножена. Вона годиться для вирощування печериць у закритому ґрунті, але гарантований урожай грибів виходить, якщо використовувати її свіжою, тобто відразу після розмноження.
Через 2-3 тижні після закладки білі нитки грибниці з'являються там, де соломистий гній стикається з дном парника, потім поширюється по всьому шару гною, а через 5-6 тижнів з'являються самі гриби.
Можна підсушивши, закласти грибницю на зберігання. І при короткому і при тривалому зберіганні (до 6 місяців) температура в приміщенні не повинна перевищувати 5-7 °С тепла (оптимальна - близько 2 °С). Кошики рекомендується вкрити рогожами, у разі випаровування вологи з великих шматків йде повільно; зовні вони підсушені, що захищає грибницю від гниття, тому вона може зберігатися до півроку. Умови зберігання істотно позначаються на врожайності. Слід внести деякі поправки застосування способу Грачова. З погляду сучасних знань про культуру печериць доцільніше проводити збирання грибів у парниках, де вирощується грибниця, до двох разів: плодоношення виснажує її. і остання вигонка (вирощування) грибів негаразд ефективна. Достатньо зібрати гриби один раз, щоб переконатися, що ми маємо гарну плодоносну грибницю. Коли субстрат буде майже повністю пронизаний нитками грибниці, проводять її заготівлю. Дрібні гриби, що з'являються, краще відразу ж видалити.
Третій спосіб. Заготовляють так звану штучну, або культурну, грибницю з плодоносних гряд, спочатку засаджених стерильною зерновою або компостною грибницею. Після двох-трьох хвиль плодоношення обережно згрібають ґрунтовий шар і виймають шматки компосту, пронизані грибницею, вибираючи ділянки з особливо густими нитками. Сушать ізберігають їх так само, як і за інших способів заготівлі грибниці. Така грибниця має як переваги, так і недоліки. У порівнянні з дикоросла вона цілком акліматизована для вирощування в штучних умовах.
Натомість культурна грибниця, на жаль, швидко вироджується. Після двотриразового використання врожаї починають знижуватись, а самі гриби дрібнішають. У цьому випадку досвідчені грибоводи радять додати до культурної грибниці свіжу дику та вирощувати їх у парниках разом другим способом.
На закінчення потрібно додати, що при такому розведенні печериць важко гарантувати значний урожай. Грибовод тут іде на певний ризик, і все ж таки його праця буде винагороджена нехай і невеликим, але все ж таки врожаєм грибів у власному саду або на присадибній ділянці.