Як шкода що ти так далеко, І більше мені близьким не будеш Як шкода - Щоденники
Як шкода що ти так далеко,
І більше мені близьким не будеш
Як шкода, що вже ніколи
Мене раннім ранком уже не розбудиш
Не писатимеш про кохання
Та взагалі писати ні про що ти не будеш.
Як шкода, що вже не зі мною
Світанки зустрічати забудеш.
забудеш про те, що вчора
Нам хвилі про щось весь вечір шепотіли
І як ночами дроти
Про щось сумно ще завивали.
І як ранком дрібний дощ
Намагався нас таки попередити.
Як шкода, що більше не склеїти
Того, що зуміли розбити.
НЕ потрібно так сумно всерйоз Розповідати, що пішло Пора обтруситися від сліз.. Побачити що Сонце зайшло.
Мені шкода що ти так близька І більше далеко не будиж Мені шкода що типер назавжди Навіки мене ти полюбиж
Мені будеш песати а Любові Та взагалі пиши що захочеш Мене ти типер тепер до зорі До сміху ти залоскочеш
Ти згадаєш, що у проводах Заплутався я підвиваючи, Ти винесеш мене на руках Віть ти мене любиш, Я знаю!
Вазьмеш канцелярський ти клей А може "Момент" для порцеляни Щоб не було більше дощів І дурних порожніх розмов.