Як вийти заміж за мільйонера-вбивцю, Дискусія
Ніколи не знайомтеся в метро
І яка ж українська не мріє вийти заміж за іноземця? Іноземний чоловік – вирішення всіх проблем. Проте 41-річна москвичка Олена Воронцова (прізвище на її прохання змінено) про це ніколи не мріяла. Тому що і без іноземців її життя складалося цілком благополучно. 1989 року вона приїхала з Кірова підкорювати столицю з дипломом економічного факультету Сиктивкарського університету. У руках валізка, за спиною розлучення з чоловіком, попереду – великі надії. Словом, свобода для діяльності була. Олена енергійно зайнялася менеджментом і через чотири роки вже отримала двокімнатну квартиру. Але доленосний перелом у її житті, причому особистому, настав наприкінці травня цього року.
Якось уранці в переході Охотного Ряду вона помітила високого блондина середнього віку. Він із тактовною посмішкою іноземця запитував щось у пасажирів, які снували навколо. Причому двома мовами - німецькою та англійською. На його прохання за московською традицією ніхто, звичайно, не відгукувався, що дуже дивувало гостя. Оскільки Олена досконало володіла англійською, то підійшла до неї та запропонувала допомогу.
З'ясувалося, що іноземець заплутався у переходах та намагався з'ясувати, як вибратися на поверхню. Словом, з метро вонивийшли разом.
– Потім він запросив мене у кафе випити кави, – згадує Олена. - Німець одразу справив на мене приємне враження. Розповів, що родом із Тюбінгена і що там має власне підприємство з обробки лісу, на якому понад 70 працівників. А сюди він приїхав розширювати свій бізнес. Ще він сказав, що йому 44 роки, що він розлучається з дружиною і з нею залишаються двоє їхніх дітей.
Щирість іноземця сподобалася жінці. Невідомо, чи проскочила між ними іскра, але за кілька днів Йохан Дертенбах з'їхав із готелю «Салют» і оселився біля Олени на вулиці Тимірязєвській.
Два місяці щастя та десять ударів ножем
Йохан сказав йому, щоб він заїхав згодом. Підійшов до мене і ще кілька разів встромив у мене ніж. Але я прикинулася мертвою і не ворухнулася. Коли він вийшов із кімнати, я поповзла до вікна. Я розбила вікно і кинулась униз. Моя квартира на третьому поверсі. Я впала на козирок під'їзду. Мене побачив сусід із другого поверху і одразу викликав «швидку допомогу». Далі пам'ятаю лише два фрагменти: як мене санітари витягували через квартиру сусіда з другого поверху і як я затискала долонею перерізане горло, коли мене везли до лікарні. Потім я провалилася у темряву.
Лікарі штопали наречену вздовж і впоперек
Олена Воронцова перебувала у комі три дні. Хірурги Боткінської лікарні клацали її кілька годин. Вони зробили все можливе, щоб урятувати жінку. І врятували. На четвертий день Олена розплющила очі, і перші слова її були:
- Не повідомляйте мамі до Кірова. Вона не переживе.
Постраждалій було завдано десять ножових ударів. Крім того, під час падіння на козирок під'їзду вона зламала праву ногу.
Нареченого-вбивцю затримали того ж дня. Коли Олена вивалилася з квартири, він визирнув із вікна, щоб оцінитиситуацію. Побачене його задовольнило. Жінка лежала на бетонному козирку під'їзду без руху і навіть не стогнала. Напевно, він прикинув, що жертва не доживе до приїзду «швидкої». Після цього Йохан спокійно зібрав свої речі. Але – увага! Не лише свої! Він прихопив також 60 тис. рублів Олени, що лежали у схованці разом із ощадною книжкою, і спокійно вийшов із під'їзду, де вже почали збиратися люди. З деякими він навіть привітався, а потім сів у таксі та поїхав.
Співробітники загрози розшуку Північного округу столиці затримали «дер херра» у «Шереметьєво». Він сидів у одному з кафе аеропорту та спокійно пив каву. У кишені німець мав квиток до Франкфурта. З появою оперативників він одразу зажадав консула. Наразі стосовно Дертенбаха порушено кримінальну справу за статтею «Замах на вбивство».
- Мотиви, які спонукали Дертенбаха на цей злочин, нами досі не встановлені, - сказала слідчим Тимірязівської прокуратури Тетяна Нефьодова. - Він відмовляється давати свідчення.
Чому мовчить Дертенбах?
Коли восьмого дня Олену з реанімації перевели до хірургії, до неї прийшов кореспондент «Известий». І був вражений. Худенька, бліда, злякана, вся в лейкопластирях, з-під яких кучерявили зелені хірургічно нитки. Відкриті частини тіла чорні від гематом, шия щільно перев'язана бинтами. На тумбочці незаймана пляшечка з мінеральною водою.
- Ні їсти, ні пити поки не можу, - прошепотіла вона. - Голос теж поки що не відновився. Тільки благаю, не фотографуйте мене у такому вигляді. Я дуже його боюсь. Боюся, що його швидко відпустять, і він доб'є мене.
Але за що? Над цим питанням Олена страждає досі. За весь час їхнього співжиття - жодної сварки, не те що сварки. Тільки одне їїнасторожило: коли Йохан затемпературив, то почав приймати якісь дивні пігулки. Пояснив, що вони привезені з Німеччини та прописані його сімейним лікарем. Через деякий час Олена натрапила на нові пігулки. Взяла їх у руки. Але Йохан відразу відібрав бульбашку і сказав, що це наркотики. Причому, дуже сильні.
«Известия» з'ясували, що сім'я Дертенбахів одна з найвідоміших і найшанованіших у Тюбінгені. Вона далеко не бідує. Тому дуже дивно, що німецький бізнесмен, що обертає мільйонами, поквапився на нещасні 60 тис. рублів своєї коханої. Також «Известия» дізналися, чому мовчить Дертенбах. Він чекає на приїзд свого адвоката з Німеччини, якого звуть Макс.
– Я чула, це дуже сильний адвокат, – сказала «Известиям» Олена. - Якщо його відмаже, мене вже ніхто не захистить.
Ну, по-перше, Йохан Дертенбах не має дипломатичного статусу, і відповідатиме він за всією суворістю українського закону. А погрожує йому до 10 років колонії. І не в себе на батьківщині, а тут, в Україні. По-друге, «Известия» знайшли для Воронцової адвоката.
– Зроблю все можливе, щоб захистити Олену та стягнути зі зловмисника за повною програмою, – пообіцяв адвокат Максим Домбровицький.
Адже Олені, крім фізичного та психологічного відновлення, належить зробити ще з десяток пластичних операцій, які, як відомо, коштують чималих грошей.
українська жінка провокує на агресію?
Ми не сумніваємося, що слідство розбереться з мотивом, і німецький бізнесмен зазнає заслуженого покарання. Але є підозра, що спалах раптової агресії німця до української жінки так і залишиться нерозгаданим. Адже це не перший випадок, коли наші жінки викликають невмотивоване сказ у своїх іноземних коханих. Причомуіноземці, перш ніж познайомитися або навіть одружитися з ними, мали славу добропорядними людьми.
2002 року сталося ще одне вбивство українки громадянином Фінляндії Антере Тюппе. Постраждала теж була родом із Карелії, і подружня пара також приїжджала з Фінляндії відвідати рідню дружини. Але Тюппе несподівано перервав відпустку, повернувся до Фінляндії та вбив 13-річного сина дружини. Труп розчленував і закопав у лісі. Потім повернувся до Карелії, роздер дружину і поїхав додому до Фінляндії. Де його згодом і засудили до довічного ув'язнення.
Найскандальніше вбивство Українки сталося 2004 року в Австралії. Студентка Надія Засухіна вийшла заміж за місцевого жителя Джона Кисельова. Але спільне життя не склалося. Причому бідний австралієць закривався у своїй кімнаті, де завбачливо зберігав запас їжі та води. У ніч вбивства молода українська дружина приблизно годину молотила йому у двері, врешті-решт увірвалася і кинулася на чоловіка з кулаками. Він убив її відром, яке служило затворнику туалетом. А до цього Джон Кисельов, які мають п'ятьох дітей від попереднього шлюбу, вважався зразковим сім'янином та дбайливим батьком.
Спалахи подібної «подружньої агресії» по відношенню до українських жінок – дивина, яку помітили та всерйоз вивчають психологи. Передбачається, що у характері української жінки є щось таке, що розхитує чоловічу психіку.
Тільки всі ці припущення не допоможуть мільйонеру Дертенбаху. Душі у нас, звичайно, загадкові, але душогубів це не виправдовує.