Як змінити чиновника, Газета «День»
Днями Національна академія державного управління при Президентові України відсвяткувала 15-річчя. Було проведено науково-практичну конференцію, день відкритих дверей, а також підписано угоди про співпрацю з міжнародними партнерами. За відносно недовгий час існування навчальний заклад став науковим та методологічним центом з підготовки державних управлінців усіх напрямків. За підтримки уряду Канади та за участю Світового банку в Академії було створено Центр дистанційного навчання, який став першим центром у Євроазіатському регіоні Навчальної мережі глобального розвитку. А програма підготовки магістрів у денній формі має акредитацію Європейської акредитаційної асоціації з державного управління, до того ж вона стала четвертою акредитаційною програмою в Європі. Про необхідність покращення підготовки українських управлінців – в інтерв'ю з президентом Національної академії державного управління при Президентові України Юрієм КОВБАСЮКОМ.
— Чи стала НАДУ справжньою «кузнею» управлінців для української влади?
— Насамперед створено чудовий колектив — це наукова еліта у галузі управління. Ми розвиваємо мережу підготовки державних службовців для України. Ми робимо все для того, щоб сприяти підготовці кадрів та інших навчальних закладів. Це включає наші методологічні доробки, підручники, наукову бібліотеку, сформовану за допомогою власних досліджень. Академія у 2009 році вперше в Україні проводила набір з восьми нових спеціальностей. Наразі діє десять спеціальностей. Ми намагаємось наблизити навчальний процес до практики. Вже зараз є спеціальності, пов'язані з управлінням у сфері охорониздоров'я, освіти, національної безпеки, регіональної політики. Важливим є той факт, що спеціальності «державне управління» та «публічне адміністрування» ліцензовані Європейською акредитаційною асоціацією, яка робить дипломи нашого вишу дійсними і в Європі.
— Які запити щодо покращення управлінського рівня встановлюють світові стандарти, чи відповідають українські управлінці цим критеріям?
— Незважаючи на організацію навчання, методологічну та викладацьку базу, академія має певний рівень навіть у порівнянні з європейськими навчальними закладами у цій сфері. Певна річ, що є проблеми. Окремі програми слід посилити, інші — максимально наблизити до реалій. Я завжди закликаю наших викладачів насамперед під час спілкування з нашими слухачами надавати можливі варіанти прийняття рішень у складних, навіть екстремальних умовах. Мова, звичайно, не йдеться про теорію, оскільки теоретичний базис людей, які в нас навчаються, вже сформовано в інших навчальних закладах (у НАДУ навчаються слухачі, які вже здобули вищу освіту. — Авт.). Дуже важливо посилити та налагодити обмінні програми між управлінськими школами інших країн. Державний службовець України має зрозуміти, як працює система управління у країнах, державність яких сформована раніше та, відповідно, має більше досвіду.
— Які якості необхідні державному службовцю, управлінцю для того, щоб ефективно здійснювати свою роботу?
— Державний службовець має володіти двома групами якостей. Перша група – морально-психологічна. Вона базується на особистісних характеристиках: порядності, відповідальності, гуманності, дисципліни, дотриманні законів та розпоряджень.Друга — наявність необхідних знань: розуміння суті бюджетних процесів, менеджменту, державних процесів, прийняття управлінських рішень.
Органи державної влади повинні брати безпосередню участь у підготовці фахівців, формуючи запити до того чи іншого управлінського спрямування. Під час проведення моніторингів серед державних службовців виявляються певні недоліки чи прогалини у роботі, зокрема у спеціальних знаннях. Шляхом надання відповідних рекомендацій ми зможемо переформатувати навчальні програми з метою максимального наближення до вирішення практичних завдань. І тут потрібно розділяти навчальний процес і управлінський. До останнього ми не маємо жодного відношення.
Насправді державне управління складається з двох елементів. З одного боку, це жорстка вертикаль у прийнятті, виконанні та контролі над рішеннями. З іншого боку, державне управління має виконувати комунікативну роль. Прийняття закону або урядового рішення потребує обговорення з фахівцями, підготовки та виконання. У державному управлінні необхідно дотримуватись принципів публічності, узгодженості, консультативності.
Ми намагаємось змінювати ідеологію державного управління. З'являється нова термінологія і, відповідно, нові напрями, що відповідають цій термінології — державне управління, публічне адміністрування, нове публічне адміністрування, новий публічний менеджмент, good governments і так далі. Громадський менеджмент передбачає базування державного управління на засадах бізнесу. Це означає, що перед початком виконання роботи необхідно бачити конкретний результат, як певний матеріальний зиск у бізнес-діяльності. ТомуВикористання елементів громадського менеджменту в наші програми покликане зробити управління конкретним, позбавленим нерезультативної абстрактності.
Державне управління — це окрема, надзвичайно багатогранна професія, яка потребує професійної освіти, вона не може сама собою виникати з життєвого досвіду або матеріального рівня особи. Цьому треба вчитися, причому системно.
— Академія є лідером дистанційного навчання в Україні. Яка головна перевага такої системи навчання, чи не впливає вона на якісні показники набутих знань?
— Незважаючи на уявну легкість дистанційного, віддаленого навчання, слід зазначити, що це не легка форма здобуття знань. Дистанційне навчання змушує слухача працювати практично у щоденному режимі. Під час навчання ми використовуємо різноманітні методики: дискусії, форуми, тестування онлайн. В об'єктивності викладача не варто навіть сумніватись, оскільки він працює з інформацією, оцінюючи результати, а не самого слухача. Наприклад, тест відкритий для проходження протягом доби і потрібно встигнути за цей час його зробити. Як правило, на таку форму навчання приходять люди з гарною кваліфікацією, здатні до самодисципліни та самоорганізації.
— Хто може стати слухачем Національної академії управління при Президентові України?
Звичайно, ми прагнемо вивчати державних службовців, оскільки коли людина працює в цій сфері, вона краще розуміє, які знання їй для роботи необхідні, свідомо хоче їх отримати і повернутися з ними, знову ж таки, в державне управління. А ось за контрактною формою приходять люди, які не працювали в державних органах, проте після навчання вони обирають для себе роботу за здобутою професією. Так трапилось,власне, і зі мною. Дуже корисно для науковця та викладача мати досвід роботи і на центральному, і на регіональному рівнях влади.
— Випускники, якими ви можете пишатися. Чи працюють нині такі особи у системі державної влади?
— За час існування Академії підготовлено понад 15 тисяч магістрів державного управління. Незважаючи на переконливу цифру, у відсотковому співвідношенні це приблизно 4% загальної кількості працівників державного управління України. Хотілося б створити критичну масу, аби хоч би 20—30 % управлінців були випускниками нашої академії. На сьогодні це п'ять міністрів Кабінету Міністрів, двадцять три народні депутати, серед яких Юрій Мірошниченко, Лілія Григорович, Юрій Ключковський. Керівники комітетів, заступники міністрів, відомі політики. Наприкінці зими я вручив диплом Михайлу Куленяку, якого через два місяці було призначено міністром культури, Віталій Кличко навчається на заочно-дистанційній формі у нашій академії. Також часто відбуваються зустрічі з відомими та успішними людьми, життєві досягнення яких можуть стати прикладом для наших слухачів.