ЯПОНСЬКІ НОВОРІЧНІ ВІДКРИТКИ «НЕНГАДЗЁ» - Клуб при Японському центрі у Владивостоці
Ось чому «ненгадзе» посилають не лише рідним та друзям. Але й начальству, колегам по роботі, партнерам по бізнесу, постійним клієнтам, людям, які допомагали у році, що минає, або просто з ким перетиналися, наприклад, лікарям, власнику бару, який часто відвідують, перукарю тощо.
Будучи офіційною формою дотримання пристойностей, японські новорічні листівки (іноді навіть скромні) відіграють велику роль у безпосередніх міжособистісних відносинах, у підтримці та зміцненні існуючих, відновленні перерваних та народженні нових ділових та людських контактів.
І японці прагнуть написати та відправити «ненгадзе». І самі з нетерпінням чекають на новорічні листівки: у сім'ях від родичів та друзів, у компаніях – від ділових партнерів та колег. Щоб розділити з особливим почуттям очікування Нового року і сподіватися на нові щасливі життєві віхи. Японська статистика стверджує, кожна сім'я щороку посилає рідним та знайомим близько 100 ненгадзе.
Звичай посилати новорічні вітальні послання бере свій початок в епосі ХЕЙАН (794-1185 рр.), названої за розташуванням імператорського двору в місті Хейан(ке), що означає «Столиця миру та спокою». Зараз це місто Кіото. У цей період сформувалася неповторна культура Японії, народилася традиція письмових привітань. На той час було прийнято обходити з новорічними привітаннями будинки рідних, друзів та знайомих.
У період Едо (1600-1868 рр.) ця традиція стала обов'язковою, і не тільки для самураїв і знатних чиновників, але і для продавців: вони, обходячи з привітаннями вдома покупців, дарували різноманітні дрібнички: рушники, віяла, картинки укіе-е з зображенням миттєвостейповсякденному житті (прообраз основи для майбутніх листівок?).
Для філателістів та філокартистів цікаво, що картки були марковані "марками з квіткою сакури" ("Cherry Blossom Series") номіналом 0.5, 1 сен і отримали назви "листівки з червоною рамкою". Для тих, хто вивчає японську мову і японську історію, буде цікаво дізнатися, що перші листівки мали назву не «юубін хагакі» («листок для письма», а «юубін егакі», що можна перекласти як «художня листівка»).
Тут ми повинні віддати належне творцю японської державної пошти та її першому керівнику барону Маедзіма Хісока, який народився в 1835 році в селі Сімоікебе поблизу міста Дзєетсу провінції Етіго (нині префектура Ніігата). Саме із цієї префектури прибули листівки сьогоднішньої виставки. Багато в чому завдяки Маедзіма Хісока з'явилися перші японські марки та перші японські листівки.
У м. Дзєетсу є Меморіальне поштове відділення Маедзіма та дуже цікавий музей – Меморіальний Музей Маедзіма, який має в своєму розпорядженні велику кількість експонатів та інформаційних матеріалів, документів та особистих речей засновника державної пошти в Японії. Музей прикрашає мідна статуя Маедзіма Хісока роботи скульптора Сінкаї Такетаро.
Випуск 1906 року (39-й рік ери Мейдзі) спеціально надрукованих поштових новорічних листівок ще більше розширив застосування поштових «ненгадзе».
А з 1949 року (24-му році ери Сева) Міністерство пошт та телекомунікацій Японії почало випускати «o-тосидама-тсуку ненга хагакі», новорічні листівки з надрукованими номерами національної лотереї, виграш у якій був названий «o-тосидама», як і грошовий подарунок, який прийнято дарувати у японських сім'ях для Нового року дітям.
З закінченням ІІ світової війни звичай особистого новорічного візиту дедалі більшевиходить із моди. Хоча багато хто і зараз вважає за правило відвідувати в перші новорічні дні батьків, бабусь та дідусів, службовці компаній наносять візити до будинку до начальників, а студенти – до своїх професорів.
У нижній частині розміщені реквізити лотереї: серія, номер лотерейної листівки та рік випуску [4], а також повідомлення про час розіграшу та порядок отримання виграшних призів [5].
Сторона для вітальних листів ілюструється дуже різноманітно. Але, як правило, на ній зображується тварина – символ наступного року за східним календарем, який прийшов до Японії з Китаю у VI столітті зв. е. Календарний цикл включає 12 тварин, які змінюють одна одну протягом 12 років: Щура, Бика, Тигра, Кролика, Дракона, Змію, Кінь, Вівцю, Мавпу, Півня, Собаку та Кабана.
Мені дуже дороге й друге «ненгадзе», яке я отримав у 1994 році від почесного голови товариства «Японія-Україна» префектури Фукуї, пані Тоїдзумі Енеко, з якою я познайомився під час мого стажування. Приємно було отримати «ненгадзьо» з вітаннями українською мовою.
Неодмінний атрибут "ненгадзе" слова "Кінга синнен" [13] еквівалентні українському "З Новим роком". Рік написання новорічного привітання, як правило, пишеться ієрогліфами [14] за загальноприйнятим у світі літочисленням (як на показаній листівці 2006 року). Або за японським літочисленням, що нумерує рік з початку правління здравствующего імператора Японії (настав рік - 19 рік правління імператора Акіхіто, 125-го імператора Японії, 19-й рік ери Хейсей, що означає "Встановлення миру"). Дата послання може бути і арабськими цифрами.