Я-висловлювання як зробити, щоб вас почули - Олена Перова

Психолог, психотерапевт, приватна практика

Я-висловлювання: як зробити, щоб вас почули

Одним із найпоширеніших питань, що задаються психологу, є приблизно таке:

«Що мені робити, якщо я йому/їй говорю, а він/вона не розуміє / не чує/ продовжує робити по-своєму?»

Люди, які ставлять це питання, перебувають у дуже різних ситуаціях, але суть проблеми одна: не вдається донести свої думки до близької людини так, щоб вона їх зрозуміла. Він ніби не чує слова, які ви йому кажете, а ви щиро бажаєте добра. Не бачить ваших почуттів, а вам боляче й самотньо. Він вам теж намагається щось сказати, але виходять одні закиди та звинувачення.

Якщо спілкування не вдається, корисно подивитися на те, в яку форму ви вдягаєте свої думки. Форма може бути такою, що викликає бажання заперечити навіть при тому, що ваш співрозмовник внутрішньо готовий погодитися з вами. Не варто розпочинати розмову зі спроби розповісти іншому про те, що в ньому не так і що він зробив поганого.

Про «Я-висловлювання» багато написано у психологічній літературі, присвяченій налагодженню спілкування. На одному форумі в інтернеті я прочитала таке визначення:

«Я-висловлювання – це милиці для тих, хто не вміє спілкуватися по-людськи. Найпростіша техніка, дотримання якої дозволяє уникати конфліктів або виходити з конфліктних ситуацій без переходу до мордобою».

На жаль, якщо вважати людським той спосіб, яким користується більшість, то «людський спосіб спілкування» таки передбачає обмін взаємними докорами та звинуваченнями. І навчитися користуватись Я-висловлюваннями буде зовсім не шкідливо.

Ти-висловлювання: Ти думаєш лише про свою роботу!

Я-висловлювання: Мені сумно, коли я вечорами сиджу вдома сама.

Ти-висловлювання: Вічно ти ховаєш мої речі, тож я не можу нічого знайти.

Я-висловлювання: Мене дратує, коли я не знаходжу своїх речей там, куди я їх поклав.

Як легко можна собі уявити, Ти-висловлювання викликає бажання захиститися і навіть напасти у відповідь і зазвичай викликає реакцію в дусі «на себе подивись» і «сам дурень», емоції розпалюються, конфлікт посилюється, взаємні образи та невдоволення накопичуються.

Я-висловлювання дозволяє висловити свої почуття у не образливій для іншої людини формі і тому скоріше буде почуте. Воно не викликає бажання заперечити, тому що воно істинно за визначенням: ви говорите про свої почуття, і ніхто не знає краще за вас, що саме ви відчуваєте. Коли ви просто повідомляєте про свої почуття, ви нічого не вимагаєте від іншого і залишаєте йому свободу вирішувати, що робити. Це швидше викличе бажання поспівчувати і змінити свою поведінку, ніж наїзд і закиди.

Звичайно, Я-висловлювання не є панацеєю від усіх комунікативних проблем, але це якийсь мінімум, який буде корисним як у дитячо-батьківських відносинах, так і у відносинах між дорослими людьми.