Johnny Cash (Джонні Кеш), Культурний оглядач

У 12-річному віці Джонні взяв до рук першу гітару. Відчуваючи, що хлопчик музично обдарований, мати зібрала трохи грошей для того, щоб син брав уроки вокалу. Але після трьох занять вчитель, захоплений унікальним талантом свого учня, порадив хлопцеві припинити співати за вокальними законами, і ніколи не відхилятися від свого природного голосу.

Крім музики на Джонні великий вплив справила релігія. Його мати була відданою п'ятдесятницею, а старший брат Джек навіть мав намір стати священиком. Проте трагічна смерть брата внаслідок нещасного випадку на фермі позбавила Кеша всіх релігійних впливів. Згодом, його віра набула індивідуального характеру. Подібні епізоди життя, ферма та релігія сім'ї відбилися у творчості Джона, зокрема у композиціях «Pickin' Time» та «Five Feet High and Rising».

Джонні розпочав свою музичну кар'єру у 1955 році. Практично відразу він отримав прізвисько «людина в чорному» за свій виключно чорний одяг, у якому незмінно з'являвся на сцені. Але імідж музиканта був не лише в цьому. Він також на відміну від багатьох колег по цеху поводився дуже стримано під час виступів. Протягом усієї музичної діяльності Джонні залишався вірним власному стилю виконання.

Під час служби у військово-повітряних силах (1950 – 1954) на плідне створення музики його надихнув документальний фільм про Фолсомську в'язницю (Folsom Prison). Завдяки цьому виникло мелодійне одкровення «Folsom Prison Blues», одна із знаменитих композицій, записана на студії Sun Records. Після того, як представники студії Sun відмовили артисту записати альбом у стилі госпел, Кеш вирішив підписати контракт із Columbia Records, де він зміг реалізувати себе у різнихжанрах.

Але не все у кар'єрі музиканта складалося гладко. На початку 60-х Джонні пристрастився до амфетаміну та алкоголю. Це негативно не тільки на його особисте життя, а й на імідж. 1965 року його заарештували за спробу сховати наркотики в гітарному чохлі в аеропорту El Paso. Все котилося до тартарарів. У 1968 році він розлучається зі своєю першою дружиною. Однак життя і кар'єру врятувала любов, а саме кантрі-співачка Джун Картер (June Carter), яка все зробила для того, щоб повернути Джонні інтерес до життя. Джун виходить за Кеша заміж. Після цього він випускає свій знаменитий лонгплей "Johnny Cash, At Folsom Prison", який був записом, зробленим на концерті у в'язниці.

У період із 1969 по 1971 рр. Джонні веде власне телешоу на найбільшому американському каналі ABC.

70-ті роки проходять для музиканта активно. Він багато гастролює, записує кілька альбомів у стилі госпел. Але 70-ті – це, звичайно, час вже зовсім іншої музики. Популярність Кеша стрімко йде на спад. 1975 року музикант публікує автобіографічну книгу «Людина в Чорному» (Man in Black), а через 5 років стає наймолодшим номінантом у Залі Слави Музики Кантрі (Country Music Hall of Fame).

На початку 80-х Джонні бере участь у складах аж двох супергруп. У 1981 – у проекті The Survivors разом зі своїми старими колегами зі звукозаписної студії Sun Records Карлом Перкінсом (Carl Perkins) та Джеррі Лі Льюїсом (Jerry Lee Lewis) та у 1985 – у The Highwaymen разом з Вейлоном Дженнінгсом (Waylon Jenlien (Willie Nelson) та Крісом Крістофферсононом (Kristoffer Kristofferson). Цікаво, що вперше ще 1956 року Джонні Кеш брав участь у записі джем-сейшну за участю Елвіса Преслі, Карла Перкінса та Джері Лі Льюїса.Цей запис був випущений під назвою The Million Dollars Quartet.

У 90-ті Джонні Кеш під керівництвом продюсера Фредеріка Рубіна (Frederick Rubin) розпочинає випуск серії з 6 альбомів "American Recordings", який закінчується в 2010 році (останні два диски вийшли посмертно).

Навіть у період згасання фолькової та рок-н-рольної ейфорії Кеш не переставав творити і випустив безліч визнаних релізів. Це були балади та енергійні пісні, які досі здатні вистояти будь-який тест часу.

Дискографія

  1. Johnny Cash with His Hot and Blue Guitar, 1957
  2. Sings the Songs That Made Him Famous, 1958
  3. The Fabulous Johnny Cash, 1959
  4. Greatest!, 1959
  5. Songs of Our Soil, 1959
  6. Sings Hank Williams, 1960
  7. R >

Folsom Prison Blues - "I Walk The Line" (1964)